Науково-практичний коментар до ст. 57 Кодексу адміністративного судочинства України

1. Не можуть бути представниками в суді особи, які беруть участь у справі як секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач та свідок.

2. Судді, прокурори, слідчі не можуть бути представниками в суді, крім випадків, коли вони діють як представники відповідних органів, що є стороною або третьою особою у справі, чи як законні представники сторони чи третьої особи.

Коментар:

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття встановлює обмеження щодо участі особи у справі в процесуальній ролі представника з метою забезпечення інтересів осіб, які беруть участь у справі, і запобігання впливові на суд та виникненню колізії інтересів.

Коло осіб, які не можуть бути представниками

2. Відповідно до частини першої коментованої статті не можуть бути представниками у справі особи, які діють чи діяли у цьому процесі як:

1) секретар судового засідання (стаття 63);

2) перекладач (стаття 68);

3) експерт (стаття 66);

4) спеціаліст (стаття 67);

5) свідок (стаття 65 КАСУ).

Якби таких осіб допускали як представників, то виникали б виправдані сумніви в об\’єктивності, незаінтересованості та безсторонності у їхній діяльності як секретаря судового засідання, перекладача, експерта, спеціаліста, свідка. Однак наявність цього положення не є перешкодою для допиту представника як свідка, якщо йому особисто відомі обставини у справі (частина перша статті 76 КАСУ), оскільки у цьому випадку його процесуальний статус не змінюється.

У справах, де секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач та свідок не виконували цих функцій, вони можуть брати участь як представники.

3. Частина друга коментованої статті встановлює обмеження щодо участі у справі у ролі представника для суддів, прокурорів та слідчих, виходячи з того, щоб вони своїм статусом не впливали на суд. Так, не можуть бути представниками у справі:

1) судді, а саме – професійні судді (посадові особи судової влади, які відповідно до Конституції України наділені повноваженнями здійснювати правосуддя і виконувати свої обов\’язки на професійній основі в Конституційному Суді України та судах загальної юрисдикції). Виходячи з цілей статті можна зробити висновок, що термін \”суддя\” тут не включає народних засідателів, присяжних, третейських суддів;

2) слідчі органів внутрішніх справ, служби безпеки, податкової міліції, прокуратури (старші слідчі в особливо важливих справах, слідчі в особливо важливих справах, старші слідчі, слідчі);

3) прокурори (з урахуванням цілей коментованої статті та роз\’яснення поняття \”прокурор\”, яке дано у статті 56 Закону України \”Про прокуратуру\”, під прокурорами тут належить розуміти Генерального прокурора України та його заступників, підпорядкованих прокурорів та їх заступників, старших помічників і помічників прокурора, начальників управлінь і відділів прокуратури, їх заступників, старших прокурорів і прокурорів управлінь і відділів прокуратури).

4. Суддя, прокурор чи слідчий може діяти як представник лише тоді, коли він представляє відповідний орган, що є стороною або третьою особою в справі, чи є законним представником особи, яка бере участь у справі.

Обмеження щодо участі у справі представника

5. Обмеження щодо участі особи у справі в процесуальній ролі представника встановлене для адвокатів: відповідно до частини другої статті 7 Закону України \”Про адвокатуру\” адвокат не має права прийняти доручення про подання юридичної допомоги у випадках, коли він у цій справі подає або раніше подавав юридичну допомогу особам, інтереси яких суперечать інтересам особи, що звернулася з проханням про ведення справи.