Науково-практичний коментар до ст. 115-1 Кодексу адміністративного судочинства України

1. У разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі – іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов\’язковість якого надана Верховною Радою України.

2. Доручення суду України надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов\’язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено, – Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Коментар:

 

Суд України має право звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави у разі, якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави.

 

У разі укладення відповідного міжнародного договору, згода на обов\’язковість якого надана Верховною Радою України, доручення суду України надсилається у порядку, встановленому цим міжнародним договором.

 

Якщо ж міжнародний договір з відповідною країною не був укладений, доручення суду України надсилається Міністерству закордонних справ України, яке в свою чергу передає доручення суду далі, з використанням власних дипломатичних каналів.