Науково-практичний коментар до ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України

 

1. Суд відкладає розгляд справи в разі:

1) неприбуття у судове засідання сторони (сторін) або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких немає відомостей, що їм вручені повістки;

2) неприбуття в судове засідання позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності;

3) неприбуття в судове засідання відповідача, який не є суб\’єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності;

4) якщо суд визнав обов\’язковою особисту участь особи, яка бере участь у справі, у судовому розгляді, а вона не прибула.

2. Неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Проте за клопотанням сторони та з урахуванням обставин у справі суд може відкласти її розгляд.

3. У разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

4. У разі неприбуття відповідача – суб\’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб\’єктом владних повноважень.

5. Наслідки, визначені частинами другою – четвертою цієї статті, застосовуються й у разі, якщо сторона без поважних причин залишить залу судового засідання.

6. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Коментар:

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття визначає наслідки неприбуття в судове засідання особи чи осіб, які беруть участь у справі, а також наслідки залишення ними зали під час судового засідання. Залежно від обставин неприбуття такими наслідками можуть бути: розгляд справи за відсутності таких осіб, обов\’язкове відкладення розгляду справи, відкладення розгляду справи за розсудом суду, залишення позовної заяви без розгляду.

2. Стаття спрямована на забезпечення прав щодо участі у судовому розгляді осіб, які беруть участь у справі, у разі їх неприбуття з об\’єктивних причин. Також з метою дисциплінування та виключення випадків умисного затягування розгляду справи стаття встановлює негативні для них наслідки у разі неприбуття у судове засідання через безвідповідальне ставлення до справи.

Положення цієї статті, які встановлюють наслідки неприбуття позивача, застосовуються також до третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, оскільки за процесуальним статусом така третя особа прирівняна до позивача.

Положення цієї статті у разі неприбуття позивача не застосовуються, якщо у судове засідання прибув його представник, за умови, що суд не визнав обов\’язковою особисту участь позивача у судовому розгляді. 

3. При вирішенні питання про те, чи була особа, яка бере участь у справі, належно повідомлена про судовий розгляд, суд повинен ретельно перевірити відомості про судові виклики та повідомлення осіб, зокрема, чи є розписки про одержання повісток. Особа може вважатися належно повідомленою про судовий розгляд, якщо дотримано вимоги глави 3 \”Судові виклики і повідомлення\” розділу II КАСУ.

Не слід забувати, що вручення повістки представникові сторони чи третьої особи вважається також врученням повістки відповідно стороні чи третій особі (частина десята статті 35 КАСУ). Якщо ж суд визнав обов\’язковою особисту участь фізичної особи, яка бере участь у справі, то повістку має бути надіслано і їй (це випливає з частини четвертої статті 33 КАСУ).

4. Причини неприбуття слід визнавати неповажними, якщо за таких причин особа мала реальну можливість прибути в судове засідання або надіслати свого представника. Якщо ж прибуття в судове засідання могло потягнути за собою завдання шкоди цінностям вищим, ніж інтереси розгляду справи (наприклад, здоров\’ю чи навіть життю особи), то причини неприбуття суд визнає поважними. Тож поважність причин неприбуття є оціночною категорією, яка залежить від конкретних обставин, тому про вирішення цього питання суд постановляє вмотивовану ухвалу (зазвичай в усній формі).

5. Неприбуття в судове засідання позивача чи відповідача, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, є повторним, коли ні позивач, ні його представник вдруге не прибули на розгляд справи і в суду є достовірні дані (докази) про те, що обидва рази позивача було належним чином повідомлено.

6. Не всі наслідки неприбуття визначено у коментованій статті достатньо чітко. Наприклад, стаття не визначає наслідків повторного неприбуття в судове засідання відповідача, який не є суб\’єктом владних повноважень. Якщо керуватися пунктом 3 частини першої коментованої статті, то необхідно кожного разу відкладати розгляд справи. Ігнорування відповідачем судових викликів вело б до затягування процесу і суперечило б цілям цієї статті. Тому, за аналогією та виходячи з принципу рівності сторін, у разі повторного неприбуття відповідача, який не є суб\’єктом владних повноважень, треба керуватися частиною третьою коментованої статті, але негативним для відповідача наслідком буде не залишення позовної заяви без розгляду, а розгляд справи за його відсутності.

У наведеній вище таблиці ми спробували заповнити виявлені прогалини, виходячи з цілей статті.

7. За частиною четвертою коментованої статті для відповідача – суб\’єкта владних повноважень негативні наслідки можуть наступити у разі першого ж неприбуття без поважних причин або без повідомлення таких причин. Такі жорсткі вимоги обмовлені тим, що суб\’єкти владних повноважень завжди мають можливість направити свого представника до суду, а тому повинні ставитися до суду з належною повагою та не ігнорувати його викликів.

8. Для деяких категорій справ (статті 172 – 176, 180 КАСУ) неприбуття у судове засідання осіб, які беруть участь у справі і були належним чином повідомлені, не перешкоджає судовому розгляду. Зважаючи на стислі строки розгляду і цілі цієї статті, це правило також поширюється на розгляд справ, визначених статтями 182, 183 КАСУ, хоч вони такого правила не передбачають.

Наслідки залишення зали судового засідання

9. Відповідно до частини п\’ятої коментованої статті наслідки, визначені частинами другою – четвертою цієї статті, застосовуються й у разі, якщо сторона без поважних причин залишить залу судового засідання.

Так, якщо позивач залишив без поважної причини залу судового засідання, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина третя коментованої статті і пункт 8 частини першої статті 155 КАСУ). Якщо ж позивач заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності або присутній представник позивача, суд продовжує розгляд справи, але без позивача.

Якщо залу судового засідання залишив без поважних причин відповідач, суд може вирішити справу на підставі наявних доказів. У разі необхідності він може визнати особисту участь відповідача обов\’язковою й у випадку наступного нез\’явлення має право застосувати привід (стаття 272 КАСУ).

Залишення зали судового засідання представником сторони або третьої особи без поважної причини не є перешкодою для розгляду справи, якщо у засіданні присутня сама сторона чи третя особа (частина друга статті 128 КАСУ). Щоправда, за клопотанням сторони чи третьої особи суд може оголосити перерву для заміни представника.

Ухвалення рішення у разі неприбуття особи або залишення нею зали засідання

10. Перед ухваленням рішення у зв\’язку з неприбуттям особи, яка бере участь у справі, або залишенням зали суд заслуховує думку осіб, які беруть участь у справі і прибули в судове засідання.

11. Питання про залишення позовної заяви без розгляду вирішується судом у нарадчій кімнаті з постановленням вмотивованої ухвали, яка викладається окремим документом (пункт 16 частини четвертої статті 160 КАСУ) із урахуванням загальних вимог до ухвал суду, встановлених статтею 165 КАСУ. Відповідно до частини другої статті 155 КАСУ ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду може бути оскаржено в загальному порядку. Але вона не перешкоджає позивачу знову звернутися до суду з таким самим позовом.

12. Відкладаючи розгляд справи, суд постановляє усну вмотивовану ухвалу без виходу до нарадчої кімнати, яка заноситься секретарем судового засідання у журнал судового засідання. Одночасно суд встановлює дату і час нового судового засідання. Ця ухвала окремо не оскаржується. Також суд вчиняє дії, визначені частинами третьою і четвертою статті 150 КАСУ.

Якщо в судове засідання не з\’явилася особа, обов\’язковість особистої участі якої визнана судом, то суд має право своєю ухвалою застосувати до неї такий захід процесуального примусу, як привід (стаття 272 КАСУ).

Оскільки неприбуття без поважних причин або без повідомлення причин законного представника особи шкодить інтересам особи, яку він повинен представляти, суд у цьому випадку має право залучити відповідний орган чи особу, яким законом надано право захищати в суді права, свободи та інтереси інших осіб (див. частину сьому статті 59 КАСУ).

Наслідки відкладення розгляду справи визначено частиною п\’ятою статті 150 КАСУ.

13. Якщо підстав для залишення позовної заяви або відкладення розгляду справи немає, суд постановляє усну ухвалу про продовження судового розгляду справи за відсутності особи, яка не з\’явилася.

14. Якщо у судове засідання не з\’явилося двоє і більше осіб, які беруть участь у справі і мають різний процесуальний статус, що відповідно до коментованої статті передбачає різні наслідки, то суд повинен виходити з такого. Якщо хоча б одним з наслідків є залишення позовної заяви без розгляду, то застосовується він. Якщо одним з наслідків передбачено відкладення розгляду справи, а іншим – розгляд справи, то суд відкладає розгляд справи.

Наслідки порушення правил цієї статті

15. Положення цієї статті мають дуже важливе процесуальне значення, оскільки розгляд справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі, з порушенням цих положень є підставою для оскарження і скасування судового рішення.

З іншого боку, безпідставне відкладення розгляду справи можна кваліфікувати як порушення судом розумного строку розгляду справи, оскільки в суду є можливості розглянути і вирішити справу швидше.

Адміністративна відповідальність за неприбуття

16. Особи, які беруть участь у справі, якщо суд визнав обов\’язковою їхню особисту участь, у разі злісного ухилення від прибуття до суду можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності за неповагу до суду відповідно до частини першої статті 1853 Кодексу України про адміністративні правопорушення (накладення штрафу від шести до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п\’ятнадцяти діб).