Науково-практичний коментар до ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України

Науково-практичний коментар до ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України

Стаття 155. Залишення позовної заяви без розгляду
 
1. Суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо:
1) позовну заяву подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності;
2) позовну заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;
3) у провадженні цього або іншого адміністративного суду є адміністративна справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
4) позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності;
5) надійшло клопотання позивача про відкликання позовної заяви;
6) особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність і за захистом прав, свобод чи інтересів якої у випадках, встановлених законом, звернувся орган або інша особа, заперечує проти адміністративного позову і від неї надійшла відповідна заява;
7) провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статті 106 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом;
8) позивач до закінчення судового розгляду залишив судове засідання без поважних причин і не звернувся до суду із заявою про судовий розгляд за його відсутності.
2. Про залишення позовної заяви без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позовної заяви без розгляду може бути оскаржена.
3. Особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Коментар:
Предмет регулювання та цілі статті
1. Стаття визначає підстави та порядок залишення позовної заяви без розгляду, а також правові наслідки цієї процесуальної дії для позивача.
2. Стаття перешкоджає провадженню в адміністративній справі за наявності обставин, які виключають розгляд справи, але які можна усунути, і це даватиме можливість позивачу знову звернутися із такою ж позовною заявою. Вичерпний перелік підстав для залишення позовної заяви сприяє тому, щоб свавільно не створювалися перешкоди для доступу до суду.
Підстави для залишення позовної заяви без розгляду
3. Стаття визначає загальний перелік підстав для залишення позовної заяви без розгляду. Водночас КАСУ передбачає і спеціальну підставу для залишення без розгляду позовної заяви у справах, що пов\’язані з виборчим процесом чи процесом референдуму (частина п\’ята статті 179), а також у справах про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (частина друга статті 182) – пропущення строку звернення до суду, оскільки розгляд таких справ після закінчення строку для звернення втрачає будь-який сенс.
4. Більшість підстав для залишення позовної заяви без розгляду повторюють підстави для повернення позовної заяви (частина третя статті 108 КАСУ), але якщо позовну заяву може бути повернуто лише на етапі вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі, то суд може залишити позовну заяву без розгляду у будь-який час провадження в суді будь-якої інстанції після його відкриття, якщо будуть виявлені відповідні підстави. За наявності спеціальної підстави, про яку йдеться у попередньому пункті коментарю, позовну заяву може бути залишено без розгляду незалежно від того, чи було відкрито провадження в адміністративній справі.
5. Позовну заяву має право подати від свого імені лише особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність. Те, що позовну заяву подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності (пункт 1 частини першої коментованої статті), може бути виявлено вже після того, як відкрито провадження в адміністративній справі. Відповідно до статті 48 КАСУ адміністративна процесуальна дієздатність належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь; крім того, адміністративна процесуальна дієздатність належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
Для застосування цієї підстави залишення позовної заяви без руху важливо, щоб особа не мала адміністративної процесуальної дієздатності на момент подання адміністративного позову до суду. Якщо ж позивач втратив адміністративну процесуальну дієздатність уже після відкриття провадження у справі, тоді до встановлення правонаступника (за умови, що спірні правовідносини допускають правонаступництво) або до вступу у справу законного представника позивача – фізичної особи провадження у справі зупиняється відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 156 КАСУ. Якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, суд закриває провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 157 КАСУ.
6. Позовну заяву від імені позивача може подати уповноважений ним представник. Хто може бути представником і які документи можуть підтверджувати повноваження представника, визначено у статтях 56 – 58 КАСУ. Якщо після відкриття провадження у справі буде з\’ясовано, що позовну заяву від імені позивача подано особою, яка на момент звернення до адміністративного суду не мала повноважень на ведення справи, тоді суд залишає позовну заяву без розгляду (пункт 2 частини першої коментованої статті). Ця підстава не застосовується, якщо після подання позовної заяви позивач і його представник належним чином оформили повноваження представника. Якщо ж представник мав повноваження на ведення справи, але в ході розгляду вони закінчилися, суд також не може залишити позовну заяву без розгляду.
7. Якщо після відкриття провадження в адміністративній справі буде з\’ясовано, що в провадженні цього або іншого адміністративного суду уже є адміністративна справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (про це, наприклад, може повідомити відповідач), тоді суд також повинен залишити позовну заяву без розгляду (пункт 3 частини першої коментованої статті), оскільки не можуть в одній справі відбуватися два провадження. Тобто для застосування цієї підстави у провадженні цього або іншого адміністративного суду має перебувати така сама (тотожна) адміністративна справа:
1) спір у такій справі виник між тими самими сторонами;
2) спір у справі стосується одного й того самого предмету;
3) позов у справі заявлений з тих самих підстав.
Відсутність хоча б однієї з названих ознак виключає залишення позовної заяви без розгляду.
Виявити тотожну справу у провадженні адміністративного суду можливо також за умови повноцінного функціонування Єдиного державного реєстру судових рішень відповідно до Закону України \”Про доступ до судових рішень\” – судді нескладно перевірити наявність ухвали про відкриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
За наявності в провадженні судів двох тотожних адміністративних справ залишається без розгляду позовна заява у справі, в якій провадження було відкрито пізніше.
Якщо ж у тотожній справі уже ухвалено судове рішення, що набрало законної сили, тоді це є підставою для закриття провадження в іншій справі (пункт 4 частини першої статті 157 КАСУ), а не залишення позовної заяви без розгляду.
8. Пункти 4, 5, 8 частини першої коментованої статті встановлюють підстави для залишення позовної заяви, що зазвичай пов\’язані із втратою інтересу позивача до вирішення справи.
Так, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, за умови що від позивача не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. Зазначена підстава кореспондує з частиною третьою статті 128 КАСУ. Перше таке неприбуття тягне за собою відкладення розгляду справи, а друге – залишення позовної заяви без розгляду.
При вирішенні питання про залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави слід відповісти на такі питання:
1) чи належним чином позивача було повідомлено про судовий розгляд перший і другий раз;
2) чи обидва рази були відсутні поважні причини неприбуття позивача або інформація про такі причини;
3) чи відсутня заява позивача про розгляд справи за його відсутності.
Позовну заяву може бути залишено без розгляду, лише якщо відповідь на усі ці питання є позитивною. Але навіть у цьому разі зазначена підстава не застосовується, якщо:
1) позивач не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання для вчинення окремої процесуальної дії, оскільки таке неприбуття не перешкоджає їх проведенню;
2) суд визнав обов\’язковою особисту участь позивача;
3) у судове засідання прибув представник позивача.
Якщо позивач подав клопотання про відкликання позовної заяви, тоді суд також залишає позовну заяву без розгляду, якщо провадження у справі уже відкрито. Позивач може подати таке клопотання, наприклад, якщо відповідач добровільно погодився виконати вимоги позивача. Клопотання про відкликання позовної заяви може бути заявлено в письмовій формі або ж усно – у судовому засіданні. Відкликання позовної заяви слід відрізняти від заяви позивача про відмову від адміністративного позову відповідно до статті 51 КАСУ, оскільки відмова від позову має наслідком закриття провадження у справі, що перешкоджає можливості звернутися з тотожним позовом пізніше, а відкликання позовної заяви не є перешкодою для повторного подання позовної заяви з тими самими вимогами (наприклад, якщо відповідач не дотримав обіцянки виконати вимоги позивача або виконав їх неналежним чином).
Під час судового засідання може виникнути ситуація, коли позивач до закінчення судового розгляду залишає судове засідання без поважних причин і при цьому в суду відсутня заява позивача про судовий розгляд за його відсутності (найчастіше таке залишення судового засідання є демонстративним, таким, що ігнорує правила поведінки в судовому засіданні). Це також має наслідком залишення позовної заяви без розгляду, якщо суд не визнає поважними причини виходу із зали судового засідання (погіршення самопочуття тощо). Зазначена підстава залишення позовної заяви без розгляду не застосовується, якщо в судовому засіданні залишається брати участь представник позивача.
9. Якщо за захистом прав, свобод чи інтересів фізичної особи, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, у випадках, встановлених законом, звернувся орган або інша особа (прокурор, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини), але позивач (особа, в інтересах якої відбулося звернення) заперечує проти адміністративного позову або не підтримує позовних вимог і від неї надійшла відповідна заява, суд повинен залишити позовну заяву без розгляду (пункт 6 частини першої коментованої статті). Але заперечення проти позову чи непідтримання позовних вимог має бути активним, тобто позивач повинен зробити заяву про це – письмову або ж усну – у судовому засіданні. Якщо така заява надійшла у судовому засіданні, суд повинен роз\’яснити її наслідок у вигляді залишення позовної заяви без розгляду.
10. Якщо провадження в адміністративній справі було помилково відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статті 106 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом, суд повинен залишити позовну заяву без розгляду.
На недоліки позовної заяви увагу суду може звернути, наприклад, відповідач. Якщо суд визнає наявність цих недоліків, він повинен постановити ухвалу з вимогою до позивача усунути ці недоліки і встановлює для цього строк. Лише якщо позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Ухвала про залишення позовної заяви без розгляду та її оскарження
11. Якщо питання про залишення позовної заяви без розгляду вирішується в судовому засіданні, суд заслуховує думку щодо цього питання осіб, які беруть участь у справі та присутні в судовому засіданні.
Якщо ж питання про залишення позовної заяви без розгляду виникло в нарадчій кімнаті при вирішенні питання про ухвалення іншого рішення, то суд обов\’язково повинен поновити судовий розгляд та заслухати думку щодо залишення позовної заяви без розгляду осіб, які беруть участь у справі, після чого в нарадчій кімнаті вирішити це питання.
Про залишення позовної заяви без розгляду суд постановляє ухвалу в нарадчій кімнаті. Ухвала про залишення позовної заяви без розгляду викладається окремим документом (пункт 16 частини четвертої статті 160 КАСУ) і складається з урахуванням загальних вимог до ухвали суду, встановлених статтею 165 КАСУ, із зазначенням конкретної підстави для її постановлення. В ухвалі обов\’язково мають бути наведені обставини, з яких суд залишив позовну заяву без розгляду.
12. Ухвала про залишення позовної заяви без розгляду проголошується та видається або надсилається особам, які беруть участь у справі, за правилами статті 167 КАСУ. Оскільки така ухвала створює перешкоди для судового провадження у справі, то частина друга коментованої статті надає право оскаржити її в загальному порядку – за правилами розділу IV \”Перегляд судових рішень\” КАСУ.
Ухвала про залишення позовної заяви без розгляду, постановлена Вищим адміністративним судом України у випадках, коли він діє як суд першої інстанції, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Правові наслідки залишення позовної заяви без розгляду
13. Жодна з підстав для залишення позовної заяви без розгляду, що передбачені у коментованій статті, не позбавляє позивача права повторного звернення з тотожним адміністративним позовом – у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав – до адміністративного суду в загальному порядку, встановленому законом (частина третя коментованої статті). Суддя вирішуватиме питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі як за новою позовною заявою.

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code