Науково-практичний коментар до ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України

Науково-практичний коментар до ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України

Стаття 165. Зміст ухвали
 
1. Ухвала, що викладається окремим документом, складається з:
1) вступної частини із зазначенням:
дати і місця її постановлення;
найменування адміністративного суду, прізвища та ініціалів судді (суддів);
імен (найменувань) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;
2) описової частини із зазначенням суті клопотання та імені (найменування) особи, що його заявила, чи іншого питання, що вирішується ухвалою;
3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов до висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу;
4) резолютивної частини із зазначенням:
висновків суду;
строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.
2. В ухвалі, яку суд постановляє без виходу до нарадчої кімнати, оголошуються висновок суду та мотиви, з яких суд дійшов такого висновку.
Коментар:
Предмет регулювання та цілі статті
1. Стаття встановлює вимоги до викладу змісту ухвали суду першої інстанції. Визначена статтею структура ухвали, що викладається окремим документом, сприяє логічній послідовності викладу матеріалу, зрозумілості та очевидності висновків суду, а також уніфікації всіх ухвал, що викладаються окремим документом, у частині оформлення. Вимоги до усної ухвали також сприяють зрозумілості та очевидності висновків суду, оскільки вони повинні бути судом вмотивовані.
Структура ухвали
2. Згідно з коментованою статтею зміст ухвал залежить від того, викладаються вони окремим документом (частина перша коментованої статті) чи постановляються в усній формі (частина друга коментованої статті). Форма ухвал визначається частинами четвертою – шостою статті 160 КАСУ.
3. При постановленні ухвал суд за аналогією може керуватися, наскільки це можливо, алгоритмом, визначеним для прийняття постанов статтею 161 КАСУ.
4. Ухвала суду, що викладається окремим документом, як і постанова, складається з чотирьох частин: вступної, описової, мотивувальної та резолютивної. Така розгорнута структура має забезпечити зрозумілість ухвали, а в разі допущення судом помилок при вирішенні питання – легке їх виявлення.
Вступна частина письмової ухвали
5. Вступна частина ухвали, що викладається окремим документом, містить основні реквізити ухвали, за якими її легко ідентифікувати. У ній має бути зазначено дату (число, місяць, рік) і місце постановлення ухвали (назва населеного пункту), точне найменування адміністративного суду відповідно до Указу Президента України про його утворення (місцевого загального суду, окружного адміністративного суду чи Вищого адміністративного суду України, якщо він діє як суд першої інстанції), прізвища та ініціали професійного судді, якщо питання розглянув суддя одноособово, чи професійних суддів, якщо питання розглянула колегія суддів.
Далі у вступній частині ухвали суд повинен вказати прізвища, імена, по батькові фізичних осіб (при потребі – із зазначенням посади посадової чи службової особи), повне найменування юридичних осіб чи органу, які є сторонами, третіми особами, їх представниками із зазначенням їхнього процесуального статусу.
Описова частина письмової ухвали
6. В описовій частині ухвали, що викладається окремим документом, суд зазначає суть (зміст) клопотання та ім\’я фізичної особи чи найменування юридичної особи, органу, що його заявили. Якщо суд вирішує питання з власної ініціативи, він зазначає суть (зміст) питання, у вирішенні якого виникла необхідність. При потребі суд також наводить перелік доказів, які він взяв до уваги при вирішенні питання.
Мотивувальна частина письмової ухвали
7. У мотивувальній частині ухвали суд наводить мотиви (пояснення), з яких суд дійшов висновку щодо питання, яке необхідно було вирішити, і закон (норму права), якою суд керувався. Мотивувальна частина повинна переконувати в обґрунтованості і законності ухвали (про обґрунтованість і законність судового рішення див. статтю 159 КАСУ і коментар до неї). Кожен доречний і важливий аргумент осіб, які беруть участь у справі, має бути проаналізований і одержати відповідь.
При потребі тут суд наводить встановлені ним обставини, необхідні для вирішення питання, із посиланням на відповідні докази, якщо такі є.
8. Далі суд наводить правову кваліфікацію встановленим обставинам та обґрунтовує свій висновок по суті питання. При цьому суд повинен вмотивувати вибір положень законів (норм права), якими він керувався, зокрема пояснити, як він долає неповноту законодавства, неясність чи суперечність, якщо такі є.
Резолютивна частина письмової ухвали
9. У резолютивній частині ухвали, що викладається окремим документом, знаходить відображення присуд суду – тобто відповідь суду на клопотання чи інше питання, що вирішувалося ухвалою. У разі задоволення клопотання суд викладає свій висновок по суті цього клопотання із зазначенням відповідного способу його реалізації.
Якщо ухвалою закінчується провадження у суді першої інстанції, тоді у резолютивній частині такої ухвали суд також наводить свій висновок про розподіл судових витрат між сторонами відповідно до статей 94 – 96 КАСУ.
Наприкінці резолютивної частини ухвали суд обов\’язково повинен зазначити строк і порядок набрання постановою законної сили та її оскарження. Зазвичай для цього можуть використовуватися такі формули:
1) для ухвал, що можуть бути оскаржені відповідно до цього Кодексу:
\”Ухвала набирає законної сили після закінчення 5-денного строку з дня проголошення ухвали, якщо протягом цього часу не буде подано заяви про апеляційне оскарження ухвали. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 10 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, тоді ухвала набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до <такого-то> апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 5-денний строк з дня проголошення ухвали (чи: отримання копії ухвали) заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 10 днів апеляційної скарги разом з її копіями відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження\”;
2) для ухвал, що не можуть бути оскаржені:
\”Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає\”.
Спеціальні вимоги до письмових ухвал з окремих питань
10. Коментована стаття встановлює загальні вимоги до змісту ухвал суду першої інстанції. Ці вимоги стосуються також проміжних ухвал судів вищих інстанцій, тобто всіх ухвал, за винятком тих, якими закінчується провадження у відповідному суді.
Водночас в інших статтях КАСУ можуть бути встановлені спеціальні вимоги до змісту ухвал, що стосуються вчинення певної процесуальної дії (див., наприклад, частину шосту статті 75, частину п\’яту статті 81, частину четверту статті 107, частину другу статті 115, частину другу статті 121 тощо).
Усна ухвала
11. Відповідно до частини другої коментованої статті в усній ухвалі, тобто в ухвалі, яку суд постановляє в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати, суд оголошує висновок суду по суті клопотання чи іншого питання, що вирішується ухвалою, та мотиви, з яких суд дійшов такого висновку (пояснення фактичних та правових підстав для висновку).

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code