Науково-практичний коментар до ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України
Стаття 194. Відмова позивача від адміністративного позову, примирення сторін під час апеляційного провадження
1. Позивач може відмовитися від адміністративного позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення апеляційного розгляду.
2. У разі відмови від адміністративного позову або примирення сторін суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 112 і 113 цього Кодексу.
Коментар:
Предмет регулювання та цілі статті
1. Стаття визначає можливість відмови позивача від адміністративного позову, а також примирення сторін під час апеляційного провадження, а також визначає поведінку суду у разі вчинення сторонами цих дій.
2. Відмова від адміністративного позову, примирення сторін є способом врегулювання спору. Такі можливості у сторін випливають з принципу диспозитивності.
Відмова від адміністративного позову під час апеляційного провадження та її наслідки
3. Відмова від адміністративного позову означає, що позивач не підтримує своїх вимог до відповідача і бажає зняти їх з розгляду суду, що, як правило, тягне за собою закриття провадження в адміністративній справі. Позивач може відмовитися від своїх вимог повністю або частково і може це зробити навіть під час апеляційного провадження.
4. Від імені позивача відмовитися від адміністративного позову може його представник, але якщо цей представник діє на основі договору, то таке право він має лише за умови, що воно спеціально обумовлене у виданій йому довіреності (див. частину другу статті 59 КАСУ).
5. Відмова позивача від адміністративного позову викладається у формі письмової заяви. У судовому засіданні можлива відмова від адміністративного позову і в усній формі. Заяву про відмову від позову може бути зроблено протягом будь-якого часу до закінчення апеляційного провадження.
6. До прийняття рішення за заявою суд апеляційної інстанції заслуховує думку осіб, які беруть участь у справі, та повинен пояснити позивачу наслідки задоволення цієї заяви, а також переконатися, чи позивач і далі наполягає на задоволенні заяви про відмову.
При прийнятті рішення суд за заявою про відмову від позову повинен переконатися в тому, що така відмова не суперечить закону та не порушує чиїх-небудь прав, свобод або інтересів (частина четверта статті 51, частина четверта статті 112 КАСУ). Зокрема, відмова від позову суперечитиме закону, якщо заяву про це подав представник позивача, який не має повноважень на вчинення цієї дії. Якщо заяву про відмову від позову подав законний представник, наприклад, неповнолітньої особи, то суд повинен переконатися, що закриттям провадження у справі не буде порушено її прав, свобод чи інтересів.
Якщо заяву про відмову від позову подано органом чи особою, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, то перед ухваленням рішення за заявою суд повинен з\’ясувати, чи особа, в інтересах якої подано адміністративний позов, не вимагає апеляційного розгляду справи і вирішення вимог апеляційної скарги та адміністративного позову (див. частину другу статті 61 КАСУ).
7. Наслідки прийняття судом відмови позивача від адміністративного позову визначені статтею 112 КАСУ. У разі прийняття відмови від адміністративного позову суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу про визнання оскарженого судового рішення нечинним і закриття провадження в адміністративній справі (частина друга статті 203 КАСУ). У цій ухвалі доцільно відразу вирішити питання про розподіл судових витрат між сторонами відповідно до статті 95 КАСУ. Якщо така відмова є частковою, суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог. Повторне звернення такого позивача до суду з тотожними позовними вимогами до того самого відповідача і з тих самих підстав відповідно до частини третьої статті 157 КАСУ не допускається.
8. Ухвалу суду апеляційної інстанції про закриття провадження в адміністративній справі у зв\’язку з відмовою позивача від адміністративного позову може бути оскаржено у касаційному порядку, оскільки вона перешкоджає подальшому провадженню у справі (частина друга статті 211 КАСУ). Ухвала суду про неприйняття відмови позивача від адміністративного позову і продовження апеляційного розгляду справи не може бути оскаржена.
Примирення сторін під час апеляційного провадження і його наслідки
9. Примирення сторін є спільним волевиявленням сторін, яким врегульовується спір шляхом взаємних поступок. Воно можливе навіть під час апеляційного провадження. Примирення може стосуватися лише прав та обов\’язків сторін і предмета адміністративного позову. Умови примирення сторін не повинні суперечити вимогам права і порушувати права, свободи та інтереси інших осіб.
10. Від імені сторони примиритися в адміністративній справі може її представник, але якщо цей представник діє на основі договору, то таке право він має лише за умови, що воно спеціально обумовлене у виданій йому довіреності (див. частину другу статті 59 КАСУ).
11. Умови примирення сторін викладаються у формі спільної письмової заяви. У судовому засіданні можливе примирення і в усній формі. Заяву про примирення може бути зроблено протягом будь-якого часу до закінчення апеляційного провадження.
До прийняття рішення за заявою суд апеляційної інстанції має пояснити сторонам правові і практичні наслідки задоволення цієї заяви.
12. Якщо сторонам необхідний час для узгодження умов примирення, суд апеляційної інстанції за спільним клопотанням сторін має зупинити провадження у справі відповідно до пункту 4 частини першої статті 156 КАСУ на час, достатній для примирення. Перебіг процесуальних строків у цьому разі зупиняється. Якщо сторони готові представити умови примирення найближчим часом, то суд за їхнім клопотанням може оголосити перерву в апеляційному розгляді.
13. У разі примирення сторін та визнання його умов судом суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу про визнання оскарженого судового рішення нечинним і закриття провадження у справі, у якій фіксуються умови примирення (частина друга статті 203 КАСУ). У цій ухвалі доцільно відразу вирішити питання про розподіл судових витрат між сторонами відповідно до статті 96 КАСУ.
За наявності такої ухвали повторне звернення того ж позивача до суду з тотожними позовними вимогами до того самого відповідача і з тих самих підстав відповідно до частини третьої статті 157 КАСУ не допускається.
14. Ухвалу суду апеляційної інстанції про закриття провадження в адміністративній справі у зв\’язку з примиренням сторін може бути оскаржено у касаційному порядку, оскільки вона перешкоджає подальшому провадженню у справі (частина друга статті 211 КАСУ).
15. Суд не може визнати умови примирення сторін, якщо внаслідок цього будуть порушені норми права або чиї-небудь права, свободи чи інтереси. Якщо у справі беруть участь також треті особи й умови примирення опосередковано стосуються їхніх інтересів, то суд не може визнати умови примирення сторін без згоди на це третіх осіб. Ухвала суду про невизнання умов примирення сторін і продовження апеляційного розгляду справи не може бути оскаржена.
16. Обидві сторони зобов\’язані дотримуватися умов примирення. У разі невиконання умов примирення однією зі сторін суд апеляційної інстанції, який закрив провадження у справі, поновлює провадження у справі за клопотанням іншої сторони. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується. Провадження у справі продовжується в апеляційній інстанції зі стадії, на якій його було зупинено.
Leave a Reply