Науково-практичний коментар до ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України

 

1. Апеляційний розгляд здійснюється колегією суддів у складі трьох суддів за правилами розгляду справи судом першої інстанції з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.

2. Після відкриття судового засідання і вирішення клопотань осіб, які беруть участь у справі, суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст судового рішення, що оскаржується, апеляційної скарги та заперечень на неї.

3. Для надання пояснень, а також у судових дебатах першій надається слово особі, що подала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні скарги подали обидві сторони, першим дає пояснення позивач. За ними дають пояснення і виступають у дебатах особи, які приєдналися до апеляційної скарги, а потім – інші особи, які беруть участь у справі.

4. Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов\’язковою участь у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

5. Після закінчення перевірки підстав для апеляційного перегляду колегія суддів виходить до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення.

Коментар:

Предмет регулювання та цілі статті

1. Апеляційний розгляд адміністративної справи суд здійснює в порядку усного (у судовому засіданні) або письмового провадження. Стаття визначає особливості розгляду справи судом апеляційної інстанції у судовому засіданні.

2. Процедура апеляційного розгляду повинна відповідати завданням апеляційного провадження, а тому вона дещо відрізняється від тієї, що встановлена в суді першої інстанції.

Застосування судом апеляційної інстанції правил щодо розгляду справи в суді першої інстанції

3. Відповідно до частини першої коментованої статті, що стосується апеляційного розгляду в порядку як усного, так і письмового провадження, апеляційний розгляд здійснюється за правилами розгляду справи судом першої інстанції з урахуванням особливостей, встановлених для апеляційної інстанції. Це означає, що під час апеляційного розгляду справи суд повинен керуватися правилами цієї глави, насамперед статей 193 – 197 КАСУ, що безпосередньо стосуються процедури апеляційного розгляду. А з питань, що не врегульовані цими правилами, належить керуватися положеннями глави 3 розділу III КАСУ, зокрема, йдеться про положення стосовно роз\’яснення прав і обов\’язків учасникам адміністративного процесу, дослідження доказів тощо.

Особливості апеляційного розгляду у судовому засіданні

4. За коментованою статтею особливості апеляційного розгляду в судовому засіданні, порівняно з судовим розглядом у першій інстанції, полягають, зокрема, у:

1) складі суду – апеляційний розгляд завжди здійснює колегія з трьох суддів;

2) наслідках неприбуття у судове засідання осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, – таке неприбуття не перешкоджає розглядові справи, але якщо суд апеляційної інстанції визнав обов\’язковою участь в судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, та вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи;

3) змісті доповіді судді-доповідача – він повідомляє в необхідному обсязі про зміст оскарженого судового рішення, апеляційної скарги та заперечень на неї;

4) порядку виступу осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень та в судових дебатах – першій суд надає слово особі, яка подала апеляційну скаргу; якщо апеляційні скарги подали обидві сторони, першим дає пояснення позивач; далі суд надає слово особам, які приєдналися до апеляційної скарги, а потім – іншим особам, які беруть участь у справі. Тобто тут дотримано той самий принцип, що й у суді першої інстанції, – той, хто ініціював провадження, виступає першим, але ініціатори провадження у першій інстанції та в апеляційній інстанції можуть відрізнятися.