Науково-практичний коментар до ст. 201 Кодексу адміністративного судочинства України

 

1. Підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є:

1) правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права;

2) вирішення не всіх позовних вимог або питань.

Коментар:

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття визначає підстави для реалізації повноваження суду апеляційної інстанції, що визначено пунктом 2 статті 198 і пунктом 2 статті 199 КАСУ. Кожна з цих підстав є самостійною, тобто може бути застосована окремо від іншої.

2. Стаття запобігає виникненню різної практики застосування повноважень суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційних скарг, оскільки разом зі статтями 200, 202 – 204 КАСУ визначає підстави для кожного з цих повноважень.

Правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права

3. Якщо суд першої інстанції зробив правильні висновки по суті справи (у постанові) чи по суті питання (в ухвалі), але для вмотивування помилково обрав не ту норму матеріального чи процесуального права, суд апеляційної інстанції змінює відповідне судове рішення у частині, де допущено помилку. Зазвичай змінюється мотивувальна частина. Проте може бути змінена і резолютивна частина, якщо її формулювання не відповідають вимогам норм права, але висновок по суті правильний.

Вирішення не всіх позовних вимог або питань

4. Якщо суд першої інстанції вирішив у постанові не всі позовні вимоги, а в ухвалі – питання, що належало було вирішити, тобто проігнорував ці вимоги або питання, не дослідивши необхідних доказів, але в іншій частині судове рішення є правильним, тоді суд апеляційної інстанції змінює постанову чи ухвалу, доповнивши її мотивами та висновками щодо раніше не вирішених позовних вимог чи питань.

5. Якщо ж суд першої інстанції вирішив не всі позовні вимоги чи питання у судовому рішенні, але всі необхідні докази були досліджені судом, тоді цей недолік (неповнота рішення) може бути усунуто через ухвалення додаткового судового рішення цим самим судом (стаття 168 КАСУ). Механізм оскарження у цьому випадку застосовувати недоцільно.