Науково-практичний коментар до ст. 46 Кодексу України про адміністративні правопорушення

Науково-практичний коментар до ст. 46 Кодексу України про адміністративні правопорушення

Стаття 46. Умисне приховування джерела зараження венеричною хворобою
Умисне приховування хворими на венеричну хворобу джерела зараження та осіб, які були у контакті з цими хворими,
– тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Коментар:
Об\’єкт: здоров\’я населення. Венерична хвороба (див. коментар до ст. 45).
Об\’єктивна сторона: полягає у приховуванні суб\’єктами правопорушення інформації щодо джерела зараження та осіб, з якими вони були у контакті. У комплексі методів боротьби з венеричними захворюваннями велике значення має своєчасне виявлення джерел зараження та контактних осіб (осіб, що заразилися від хворого статевим або побутовим способом). Тому кожен хворий повинен обов\’язково повідомити прізвище, ім\’я та домашню адресу особи, від якої він заразився. Особа, яка є можливим джерелом зараження, викликається до шкірно-венеричного диспансеру для обстеження, встановлення діагнозу та лікування. Виявлення джерела захворювання є необхідним засобом профілактики, оскільки сприяє попередженню поширення венеричних хвороб серед населення.
До того ж хворий може робити усе для того, щоб приховати необхідну інформацію: казати неправду, мовчати, ігнорувати попередження лікаря і т. п. Така поведінка є дуже небезпечною, особливо для людей, які перебували у контакті з хворим і повинні вчасно почати лікуватися. Причини приховування можуть бути різноманітними: бажання відгородити свого статевого партнера від неприємностей, почуття сорому, побоювання помсти або кримінальної відповідальності (у випадках статевих контактів з неповнолітніми тощо), побоювання розголошення інформації. До того ж слід пам\’ятати, що, відповідно до положень ст. 26 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», яка має назву «Лікування та правовий захист хворих на інфекційні хвороби, що передаються статевим шляхом», особи, хворі на інфекційні хвороби, що передаються статевим шляхом, підлягають обов\’язковому лікуванню (за їх бажанням – анонімно). Відомості про зараження особи інфекційною хворобою, що передається статевим шляхом, проведені медичні огляди та обстеження з цього приводу, дані інтимного характеру, отримані у зв\’язку з виконанням професійних обов\’язків посадовими особами та медичними працівниками закладів охорони здоров\’я, становлять лікарську таємницю. Надання таких відомостей дозволяється у випадках, передбачених законами України. Джерелом зараження венеричною хворобою є особа, від якої хворий заразився венеричною хворобою в результаті статевого чи тісного побутового контакту. Дані про те, що хворий приховує правду щодо осіб, з якими контактував та джерела зараження можуть надійти від самих контактованих осіб, анонімно, від органів охорони здоров\’я іт. п.
Суб\’єкт: осудна особа, що досягла 16-річного віку і яка внаслідок медичного обстеження отримала діагноз «венерична хвороба».
Суб\’єктивна сторона: прямий умисел.

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code