Науково-практичний коментар до ст. 57 Кодексу України про адміністративні правопорушення

Науково-практичний коментар до ст. 57 Кодексу України про адміністративні правопорушення

Стаття 57. Порушення вимог щодо охорони надр
Самовільна забудова площ залягання корисних копалин, невиконання правил охорони надр і вимог щодо охорони довкілля, будівель і споруд від шкідливого впливу робіт, зв\’язаних з користуванням надрами, знищення або пошкодження спостережних режимних свердловин на підземні води, а також маркшейдерських і геодезичних знаків –
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вибіркова відробка багатих ділянок родовищ, яка призводить до необгрунтованих втрат балансових запасів корисних копалин, наднормативні втрати і наднормативне розубожування корисних копалин при видобуванні, псування родовищ корисних копалин та інші порушення вимог раціонального використання їх запасів –
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Втрата маркшейдерської документації, невиконання вимог щодо приведення гірничих виробок і бурових свердловин, які ліквідуються або консервуються, в стан, що забезпечує безпеку населення, а також вимог щодо збереження родовищ, гірничих виробок і бурових свердловин на час консервації –
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення особливих умов спеціального дозволу на користування надрами, якщо це не пов\’язано з отриманням доходу у великих розмірах,
– тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб та фізичних осіб від трьохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отримання доходу у великих розмірах має місце, коли його сума у триста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Коментар:
Об\’єкт: суспільні відносини, що складаються у сфері охорони надр.
Нормативно-правовими актами, що регулюють відносини у сфері охорони надр, є Закон України «Про надра» від 27.07.1994 р., Гірничий закон України від 06.10.1999 р., Положення про порядок організації та виконання дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, затверджене наказом Міністерства екології та природних ресурсів від 03.03.2003 р., Положення про проектування гірничодобувних підприємств України та визначення запасів корисних копалин за ступенем підготовленості до видобування, затверджене наказом Міністерства промислової політики України від 07.05.2004 р., та інші.
Об\’єктивна сторона полягає у здійсненні різноманітних дій, що перелічені у диспозиції цій статті.
Основними вимогами в галузі охорони надр є: забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр; додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами; раціональне вилучення і використання запасів корисних копалин і наявних у них компонентів; недопущення шкідливого впливу робіт, пов\’язаних з користуванням надрами, на збереження запасів корисних копалин, гірничих виробок і свердловин, що експлуатуються чи законсервовані, а також підземних споруд; охорона родовищ корисних копалин від затоплення, обводнення, пожеж та інших факторів, що впливають на якість корисних копалин і промислову цінність родовищ або ускладнюють їх розробку; запобігання необгрунтованій та самовільній забудові площ залягання корисних копалин і додержання встановленого законодавством порядку використання цих площ для інших цілей; запобігання забрудненню надр при підземному зберіганні нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захороненні шкідливих речовин і відходів виробництва, скиданні стічних вод; додержання інших вимог, передбачених законодавством про охорону навколишнього природного середовища.
Забороняється проектування і будівництво населених пунктів, промислових комплексів та інших об\’єктів без попереднього геологічного вивчення ділянок надр, що підлягають забудові. Забудова площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення, а також будівництво на ділянках їх залягання споруд, не пов\’язаних з видобуванням корисних копалин, допускаються у деяких випадках лише за погодженням з відповідними територіальними геологічними підприємствами та органами державного гірничого нагляду. До того ж повинні здійснюватися заходи, які б забезпечували можливість видобування з надр корисних копалин. Порядок забудови площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення встановлюється Кабінетом Міністрів України. Забудова площ залягання корисних копалин місцевого значення, а також розміщення на ділянках їх залягання підземних споруд, не пов\’язаних з видобуванням корисних копалин, допускаються за погодженням з відповідними місцевими Радами народних депутатів.
Особливості та основні вимоги до проектування гірничих підприємств з видобування корисних копалин, а також проведення гірничих робіт, не пов\’язаних з видобуванням корисних копалин, визначаються Кодексом України про надра.
З метою охорони підземних вод підприємства, установи, організації при користуванні надрами обладнують спеціальні спостережні режимні свердловини для проведення обов\’язкових спостережень за режимом підземних вод на відповідній ділянці. Геодезичні знаки – це наземні споруди і підземні засоби, якими позначаються і закріплюються на місцевості геодезичні пункти. Маркшейдерські знаки – це знаки, які застосовуються у гірничому добуванні при позначення місць гірничого видобування, поверхні залягання корисних копалин та інших місць, де ведуться гірничі роботи.
Частина 2 цієї статті встановлює відповідальність за дії, пов\’язані з вибірковою відробкою багатих ділянок родовищ, що призводить до необгрунтованих втрат балансових запасів корисних копалин. Балансові запаси корисних копалин – це такі запаси, що придатні для використання їх у промисловості за умови нинішньої економіки та техніки. Вчинення таких дій забороняється у зв\’язку з тим, що на місцевості із багатим вмістом корисних копалин виповнюється (та перевиповнюється) план видобутку корисних копалин тоді, як у місцевості, де залеж корисних копалин значно менший, роботи з їх видобуванню стають набагато дорожчими і складними, і це призводить до необгрунтованих втрат балансових запасів корисних копалин. Також встановлюється відповідальність за наднормативні втрати і наднормативні розубожування корисних копалин при видобуванні. Нормативи видобування корисних копалин, нормативи втрат корисних копалин (що спричиняються при їх видобуванні) встановлюються нормативними актами та регулюються спеціально уповноваженими органами. Псування родовищ корисних копалин та інші порушення вимог раціонального використання їх запасів завдають шкоди державі та економіці, промисловості країни. Частина 3 визначає відповідальність за втрату маркшейдерської документації (до якої входять графічні документи, плани, карти, на яких зазначені місця залежу корисних копалин, їх сорт, компоненти тощо, гірно-геологічні умови залежу, та інші необхідні для ведення гірничих робіт відомості), невиконання вимог щодо приведення гірничих виробок і бурових свердловин, які ліквідуються або консервуються, в стан, що забезпечує безпеку населення, а також вимог щодо збереження родовищ, гірничих виробок і бурових свердловин на час консервації. Після вироблення запасів корисних копалин, а також у разі, коли за техніко-економічними розрахунками та іншими обґрунтуваннями подальша розробка родовищ чи його частин є недоцільною або неможливою, гірничодобувні об\’єкти або ділянки цих об\’єктів підлягають ліквідації чи консервації. У разі повної або часткової ліквідації чи консервації гірничодобувного об\’єкта гірничі виробки і свердловини повинні бути приведені у стан, який гарантує безпеку людей, майна і навколишнього природного середовища, а в разі консервації – гарантує також і збереження родовищ, гірничих виробок та свердловин на весь період консервації. У разі ліквідації гірничодобувних об\’єктів повинно бути вирішено також питання про можливе використання гірничих виробок і свердловин для інших цілей суспільного виробництва.
Суб\’єкт: вчинення дій, передбачених ч. 1 цієї статті, можливе громадянами та посадовими особами, а за вчинення дій, передбачених частинами 2 та 3, несуть відповідальність лише посадові особи.
Суб\’єктивна сторона: вина у формі умислу або необережності.

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code