Науково-практичний коментар до ст. 170-1 Кодексу про адміністративні правопорушення України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 170-1 Кодексу про адміністративні правопорушення України

Науково-практичний коментар до ст. 170-1 Кодексу про адміністративні правопорушення України

Стаття 170-1. Введення в обіг продукції, щодо якої немає сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності чи декларації про відповідність, а також неправомірне застосування національного знака відповідності
Введення виробником чи постачальником в обіг продукції (у тому числі імпортної), яка підлягає обов\’язковому підтвердженню відповідності, але щодо якої немає сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності чи складеної відповідно до вимог технічного регламенту з підтвердження відповідності декларації про відповідність, а також неправомірне застосування національного знака відповідності, – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, громадян-власників підприємств чи уповноважених ними осіб, громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, від трьох до вісімдесяти восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 Коментар:
 
1. Об\’єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері підтвердження відповідності (див. Закон України \”Про підтвердження відповідності\”).
2. Об\’єктивна сторона правопорушення виражається у введенні виробником чи постачальником в обіг продукції (у тому числі імпортної), яка підлягає обов\’язковому підтвердженню відповідності, але щодо якої немає сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності чи складеної відповідно до вимог технічного регламенту з підтвердження відповідності декларації про відповідність, а також у неправомірному застосуванні національного знака відповідності (формальний склад).
3. Суб\’єкт адміністративного правопорушення – посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, громадяни – власники підприємств та уповноважені ними особи, громадяни суб\’єкти підприємницької діяльності.
4. Суб\’єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.