Науково-практичний коментар до ст. 184-1 Кодексу про адміністративні правопорушення України
Стаття 184-1. Неправомірне використання державного майна
Використання посадовою особою в особистих чи інших неслужбових цілях державних коштів, наданих їй у службове користування приміщень, засобів транспорту чи зв\’язку, техніки або іншого державного майна, якщо це завдало державі шкоди на суму, що не перевищує п\’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, –
тягне за собою накладення штрафу від двох з половиною до п\’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Коментар:
Об\’єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері управління державним майном. Зазначені відносини регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про власність» 07.02.1991 р. № 697-XII та іншими нормативно-правовими актами.
Об\’єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у використанні посадовою особою в особистих чи інших неслужбових цілях державних коштів, наданих їй у службове користування приміщень, засобів транспорту чи зв\’язку, техніки або іншого державного майна. Невід\’ємною ознакою об\’єктивної сторони цього правопорушення є розмір спричиненої шкоди: вона не повинна перевищувати п\’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Правопорушення може вчинюватися шляхом різноманітних діянь: незаконного здавання в оренду службових приміщень, використання транспортних чи технічних засобів для зайняття підприємницькою діяльністю, використання засобів зв\’язку для особистих розмов, вартість яких знаходиться у межах визначеного у диспозиції статтею, розміру шкоди, тощо. Правопорушення, передбачене коментованою статей необхідно відмежовувати від злочину, передбаченого ст. 191 Кримінального кодексу України, яка встановлює кримінальну відповідальність за привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Суб\’єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.
Суб\’єктом правопорушення можуть бути лише посадові особи державних підприємств, установ, організацій.
Leave a Reply