Науково-практичний коментар до ст. 188-41 Кодексу про адміністративні правопорушення України

Науково-практичний коментар до ст. 188-41 Кодексу про адміністративні правопорушення України

Стаття 188-41. Порушення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів
Неподання, несвоєчасне подання для державної реєстрації нормативно-правових актів, які відповідно до закону підлягають державній реєстрації, направлення на виконання нормативно-правових актів, що не пройшли державної реєстрації та не опубліковані в установленому законом порядку, а також надіслання для виконання вказівок, роз\’яснень у будь-якій формі, що встановлюють правові норми, –
тягнуть за собою накладення штрафу на керівників органів, нормативно-правові акти яких відповідно до закону підлягають державній реєстрації, від тридцяти до п\’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
 
Коментар:
 
 
Міністерство юстиції України та його органи на місцях виконують функцію державної реєстрації нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, основна мета якої забезпечення охорони конституційних прав, свобод і законних інтересів громадян та юридичних осіб, проголошених і гарантованих Конституцією та законами України, та усунення порушень чинного законодавства.
Процедура проведення державної реєстрації підзаконних нормативно-правових актів передбачає комплекс заходів, під час здійснення яких Міністерство юстиції України та його територіальні органи проводять правову експертизу підзаконного нормативно-правового акта на його відповідність Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, іншим міжнародним договорам України, а також acquis communautaire, приймають рішення про державну реєстрацію підзаконного нормативно-правового акта або про відмову в такій реєстрації, присвоюють нормативно-правовому акту реєстраційний номер.
З метою контролю за виконанням суб\’єктами нормотворення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731 \”Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади\” органам юстиції, що здійснюють державну реєстрацію нормативно-правових актів, надано право перевіряти у міністерствах, інших органах виконавчої влади додержання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, у разі потреби вимагати подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію та вносити пропозиції про усунення виявлених порушень і недоліків та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях, за результатами яких (за потреби) інформувати Кабінет Міністрів України, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації, відповідні органи прокуратури та засоби масової інформації.
Звітні дані щодо кількості виявлених органами юстиції незареєстрованих нормативно-правових актів свідчать про щорічне виявлення від 5 до 20 відсотків від прийнятих суб\’єктами нормотворення нормативно-правових актів, які підлягають державній реєстрації, проте на таку не подавались і відповідно не набирали чинності в установленому законодавством порядку.
На сьогодні Законом України від 08 вересня 2011 року № 3720-VI \”Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності органів державної влади та органів місцевого самоврядування\” встановлено адміністративну відповідальність керівників органів, нормативно-правові акти яких відповідно до закону підлягають державній реєстрації, за неподання, несвоєчасне подання на державну реєстрацію нормативно-правових актів, які відповідно до закону підлягають державній реєстрації, направлення на виконання нормативно-правових актів, що не пройшли державної реєстрації та не опубліковані в установленому законом порядку, а також надіслання для виконання вказівок, роз\’яснень у будь-якій формі, що встановлюють правові норми (стаття 188-41 Кодексу України про адміністративні правопорушення). При цьому статтею 255 цього Кодексу органам юстиції надано право складати протоколи за порушення, передбачені статтею 188-41 цього Кодексу.
Відповідно до статті 188-41 Кодексу України про адміністративні правопорушення за вчинення цього правопорушення персонально на керівника суб\’єкта нормотворення накладатиметься штраф від тридцяти до п\’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На сьогодні ця функція органів юстиції реалізується шляхом здійснення контролю за додержанням суб\’єктами нормотворення законодавства про державну реєстрацію підзаконних нормативно-правових актів шляхом проведення безвиїзних, виїзних, планових та позапланових перевірок. Механізм проведення органами юстиції таких перевірок суб\’єктів нормотворення встановлено наказом Міністерства юстиції України від 19 січня 2012 року № 93/5 \”Про затвердження Порядку проведення органами юстиції перевірок стану додержання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів\”, зареєстрованим у Міністерстві юстиції 19 січня 2012 року за № 67/20380.
Органами юстиції щомісяця проводяться як безвиїзні, так і виїзні перевірки стану додержання законодавства про державну реєстрацію.
Крім того, відповідно до пункту 3.1 розділу III Порядку проведення органами юстиції перевірок стану додержання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 19 січня 2012 року № 93/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2012 року за № 67/20380, Міністерством юстиції України проводяться безвиїзні перевірки центральних органів виконавчої влади, які не мають статусу суб\’єкта нормотворення. За результатами таких перевірок виявлено 98 нормативно-правових актів, які прийняті цими органами з порушенням вимог частини першої статті 23 Закону України \”Про центральні органи виконавчої влади\”, відповідно до якої центральний орган виконавчої влади у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів та доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України та наказів міністерства видає виключно накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.
Слід зазначити, що згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 19 цього Закону керівник центрального органу виконавчої влади вносить на розгляд міністра, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, пропозиції щодо забезпечення формування державної політики у відповідній сфері, зокрема розроблені центральним органом виконавчої влади проекти наказів відповідного міністерства, а також позицію щодо проектів, розробниками яких є інші міністерства.
За результатами проведених безвиїзних перевірок органи юстиції відповідно до Порядку проведення органами юстиції перевірок стану додержання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 19 січня 2012 року № 93/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції 19 січня 2012 року за № 67/20380, звертаються до центральних органів виконавчої влади та територіальних органів центральних органів виконавчої влади з вимогою щодо скасування таких нормативно-правових актів та відповідно повідомляють міністерства, через міністрів яких Кабінет Міністрів України спрямовує та координує діяльність центральних органів виконавчої влади, про можливість розробки проектів нових нормативно-правових актів та внесення їх на розгляд відповідних міністрів для прийняття таких нормативно-правових актів та подання їх на державну реєстрацію в установленому законодавством порядку.
Зазначений механізм надає можливість органам юстиції виявити прийняті розпорядчі документи центральних органів виконавчої влади та територіальних органів центральних органів виконавчої влади, які не мають статусу суб\’єкта нормотворення, та відповідно вжити заходів щодо усунення порушень законодавства.
Крім того, з метою забезпечення належного контролю за додержанням суб\’єктами нормотворення законодавства про державну реєстрацію, а також враховуючи строки накладення адміністративних стягнень (не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через три місяці з дня його виявлення), органами юстиції щомісяця проводяться виїзні перевірки суб\’єктів нормотворення. За результатами перевірок стану додержання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів уповноважені посадові особи органів юстиції складають довідки та/або протоколи про адміністративні правопорушення за порушення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів та звертаються до органів прокуратури, інших правоохоронних органів.
Такі перевірки, враховуючи їх періодичність та результати, сприяють швидшому виявленню порушень законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів та оперативному вжиттю заходів щодо їх усунення.
Порядок складання уповноваженими посадовими особами Міністерства юстиції України і його територіальних органів та надіслання органам, уповноваженим розглядати справи про адміністративні правопорушення, протоколів та матеріалів про адміністративні правопорушення за порушення, передбачені статтею 188-41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановлено наказом Міністерства юстиції України від 19 грудня 2011 року № 3539/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19 грудня 2011 року за № 1465/20203.
Так, протоколи про адміністративні правопорушення складають щодо керівника органу, нормативно-правові акти якого відповідно до закону підлягають державній реєстрації, а у разі його відсутності – щодо особи, яка виконує його обов\’язки. У разі вчинення особою кількох окремих адміністративних правопорушень протоколи складаються щодо кожного з вчинених правопорушень.
Уповноважена посадова особа відповідно до статті 63 Конституції України зобов\’язана ознайомити особу, щодо якої складається протокол про адміністративне правопорушення, з її правами й обов\’язками, передбаченими статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що робиться відмітка у протоколі. Про обізнаність з вищезазначеним особа, щодо якої складається протокол про адміністративне правопорушення, ставить у протоколі свій підпис, а у разі відмови робиться відповідний запис у протоколі, який засвідчується підписом уповноваженої посадової особи.
Особі, щодо якої складається протокол про адміністративне правопорушення, пропонується надати письмове пояснення та зауваження за суттю вчиненого правопорушення, до якого уповноважена посадова особа вносить відповідний запис і засвідчує його своїм підписом. Пояснення та зауваження можуть додаватись до протоколу окремо, про що робиться запис у цьому протоколі.
Протокол підписується уповноваженою посадовою особою та особою, щодо якої складається протокол про адміністративне правопорушення, а також може підписуватись свідками та потерпілими у випадку їх наявності.
Складений протокол та інші матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 188-41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, протягом трьох робочих днів формуються у справу. Наступного робочого дня справа про адміністративне правопорушення разом із супровідним листом органу юстиції надсилається до районного, районного у місті (міського, міськрайонного) суду за місцем вчинення адміністративного правопорушення.
З часу запровадження відповідальності за порушення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів органами юстиції вже є практика притягнення посадових осіб суб\’єктів нормотворення до адміністративної відповідальності, зокрема уповноваженими посадовими особами головних управлінь юстиції у Миколаївській та Херсонській областях складено 2 протоколи про адміністративні правопорушення, які надіслано до відповідних судових органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення за статтею 188-41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Зокрема, за результатами розгляду однієї із цих справ прийнято постанову про притягнення до адміністративної відповідальності відповідної посадової особи управління у справах сім\’ї, молоді та спорту Херсонської обласної державної адміністрації та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Таким чином, запровадження адміністративної відповідальності за порушення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів дає змогу досягти відповідного рівня дисципліни посадових осіб суб\’єктів нормотворення та забезпечує належний рівень захисту прав і свобод громадян.

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code