Науково-практичний коментар до ст. 188-44 Кодексу про адміністративні правопорушення України

З 01 січня 2016 року набрав чинності Закон України \”Про метрологію та метрологічну діяльність\” від 05.06.2014 р. № 1314-VII (далі за текстом – Закон). Прийняття Закону у новій редакції спрямоване на імплементацію українського законодавства до європейських стандартів та гармонізацію основних понять у сфері метрології з міжнародним словником. Положення Закону викладено згідно з вимогами Директиви Міжнародної організації законодавчої метрології OIML D1 \”Розгляд закону про метрологію\”.

Змінилися підходи до різних аспектів метрологічної галузі, але принципи єдності та точності вимірювань і дотримання прав споживачів залишаться пріоритетними. В країнах ЄС до точності вимірювань ставляться з усією відповідальністю, ця юридична відповідальність значно серйозніша, ніж в Україні, й бажаючих свідомо порушувати метрологічні правила в європейських країнах  практично немає. Головна ідея ухвалення нової редакції Закону – створення умов для розвитку українського виробництва шляхом підвищення його конкурентоспроможності на внутрішньому і зовнішньому ринках, розвитку підприємств-виробників ЗВТ в Україні. Попередня редакція Закону мала значну кількість  посилань на нормативні документи у формі нормативів з метрології (ДСТУ). Для мінімізації положень та стандартів з метрології, деталізації та врегулювання норм нової редакції Закону Кабінетом Міністрів України та профільними міністерствами (Мінекономрозвитку) для забезпечення приведення нормативно-правової бази у відповідність прийнято та знаходиться у стані обговорення близько 40 підзаконних актів (постанов, наказів, технічних регламентів), які розроблено відповідно до документів Європейської співпраці із законодавчої метрології (WELMEC).

Формування та реалізація державної політики у сфері метрології за новим Законом залишається за Мінекономрозвитку, функції державного метрологічного нагляду передаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері метрологічного нагляду, – Держпродспоживінспекції. Державні підприємства (ДП \”Укрметртестстандарт\”, ДП \”Система\”, ННЦ \”Інститут метрології\”, ДП \”Івано-Франківськстандартметрологія\” etc.) позбавляються функцій надання адміністративних послуг щодо видачі свідоцтв про атестацію, набувають функцію оцінки відповідності ЗВТ технічним регламентам.

Сферою законодавчо регульованої метрології є визначені цим Законом види діяльності, щодо яких з метою забезпечення єдності вимірювань та простежуваності здійснюється державне регулювання стосовно вимірювань, одиниць вимірювання та ЗВТ. Закон передбачає окремі види метрологічної діяльності: повірку законодавчо регульованих ЗВТ, які перебувають в експлуатації, оцінку відповідності ЗВТ вимогам технічних регламентів, які теж набувають чинності з 2016 року, калібрування ЗВТ. У свою чергу, вищевказане породжує необхідність введення ще одного виду метрологічної діяльності, зокрема, метрологічного нагляду з метою перевірки дотримання суб\’єктами господарювання вимог Закону, технічних регламентів та інших нормативно-правових актів у сфері метрології та метрологічної діяльності.

Об\’єктами державного метрологічного нагляду є: ЗВТ, методики виконання вимірювань, кількість фасованого товару в упаковках. Державний метрологічний нагляд стосовно вказаних об\’єктів поширюється на вимірювання, результати яких використовуються у наступних сферах: забезпечення захисту життя та охорони здоров\’я громадян, якості і безпеки продуктів харчування, контролю стану навколишнього середовища, безпеки умов праці, безпеки дорожнього руху та технічного стану транспортних засобів; у топографо-геодезичних, картографічних та гідрометеорологічних роботах, роботах з землеустрою, торговельно-комерційних операціях та розрахунках між покупцем (споживачем) і продавцем (постачальником, виробником, виконавцем), під час надання транспортних послуг, послуг поштового зв\’язку, постачання енергетичних та матеріальних ресурсів (електричної і теплової енергії, газу, води, нафтопродуктів тощо). Крім того, це стосується податкового та митного контролю, визначення параметрів забудови, забезпечення технічного запису інформації згідно із законодавством, використання систем супутникових навігаційних систем, досудового розслідування, реєстрації спортивних рекордів.

Формування та реалізація державної політики у сфері метрології за новим Законом залишається за Мінекономрозвитку, функції державного метрологічного нагляду передаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері метрологічного нагляду, – Держпродспоживінспекції.

Видами метрологічного нагляду є: державний ринковий контроль за відповідністю законодавчо регульованих ЗВТ вимогам технічних регламентів і сам метрологічний нагляд за законодавчо регульованими ЗВТ, що перебувають в експлуатації, та за кількістю фасованого товару в упаковках. Окремо слід підкреслити, що за якістю ЗВТ, які ще не були в експлуатації, а лише знаходяться у  продажу, має стежити ринковий нагляд, а за тими, що перебувають в експлуатації,  – метрологічний нагляд.

Державний ринковий нагляд здійснюється  відповідно до Закону України \”Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції\” від 02.12.2010 № 2735-VI з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам. Державний ринковий нагляд, у тому числі в метрологічній діяльності, направлений на перевірку характеристик продукції, зокрема, відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування); застосування обмежувальних (корегувальних) заходів, що включають: обмеження надання продукції на ринку, заборону надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу, відкликання продукції; контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, яку становить продукція.

Але більш детально зупинимося на метрологічному нагляді за законодавчо регульованими ЗВТ. Відповідно до ст. 22 Закону під час метрологічного нагляду за законодавчо регульованими ЗВТ, що перебувають в експлуатації, у суб\’єктів господарювання проводиться перевірка щодо:

– стану дотримання правил застосування ЗВТ;

– додержання вимог до періодичної повірки ЗВТ;

– застосування дозволених одиниць вимірювання під час експлуатації ЗВТ.

Під дотриманням правил застосування ЗВТ необхідно розуміти їх відповідність вимогам введених в дію технічних регламентів, що розкривають норми надання на ринку та/або введення в експлуатацію на території України будь-якого ЗВТ. Виробники під час введення ЗВТ в обіг та/або введення їх в експлуатацію повинні гарантувати, що вони були розроблені та виготовлені відповідно до вимог, визначених у відповідному технічному регламенті. Дотримання правил є обов\’язковими для громадян, суб\’єктів господарювання, незалежно від форм власності та відомчої підпорядкованості, які здійснюють види господарської діяльності, в яких використовуються ЗВТ. Джерелом правил є нормативно-правові акти та вимоги, що визначені в експлуатаційних документах на такі засоби.

ЗВТ, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, мають пройти оцінку відповідності (головне правило застосування ЗВТ). Оцінка відповідності законодавчо регульованих ЗВТ вимогам технічних регламентів, у тому числі первинна повірка та затвердження типу ЗВТ, проводиться у разі, коли це передбачено відповідними технічними регламентами, а якщо ЗВТ не є таким, що входить до сфери метрології, оцінка відповідності  проводиться на добровільних засадах.

Оцінку відповідності законодавчо регульованих ЗВТ вимогам технічних регламентів проводять суб’єкти господарювання – виробники цих засобів, призначені органи з оцінки відповідності та інші суб’єкти, визначені у відповідних технічних регламентах або передбачених ними процедурах оцінки відповідності. Наслідком оцінки відповідності є Сертифікат затвердження типу ЗВТ, який засвідчує, що тип ЗВТ затверджено, після чого ЗВТ включають до Державного реєстру ЗВТ, або складення Декларації про відповідність. Процедура оцінки відповідності згідно з технічними регламентами може бути делегована від виробників до імпортерів або розповсюджувачів ЗВТ на ринку. Слід зазначити, що виробник здійснює процедуру оцінки відповідності за умови наявності в його складі Акредитованої випробувальної лабораторії виробника, яка акредитована національним органом України з акредитації (Національне агентство з акредитації України) або національним органом з акредитації іншої держави. В іншому випадку підтвердити відповідність має незалежна третя сторона – орган з оцінки відповідності, який має відповідний рівень акредитації, сертифікованих аудиторів, випробувальні лабораторії, акредитовані в установленому порядку. Виробник шляхом складання декларації про відповідність бере на себе відповідальність за відповідність продукції вимогам, визначеним у певних технічних регламентах.

Запровадження системи оцінки відповідності ЗВТ і їх періодичної повірки замінює \”непрозорі схеми\” державних приймальних і контрольних випробувань та державної метрологічної атестації ЗВТ. Система оцінки відповідності ЗВТ будуватиметься на основних положеннях і вимогах директиви ЄС 2014/32/EU з використанням наявних у ній модулів оцінки відповідності ЗВТ, зокрема, щодо схвалення типу і первинної повірки ЗВТ. Таким чином, замінюються раніше існуючі процедури і поняття: \”державні випробування ЗВТ\”, \”державна метрологічна атестація ЗВТ\”, \”державний метрологічний контроль\”. Також приділено увагу необхідності оцінювання невизначеності вимірювання під час калібрування ЗВТ (згідно з новою редакцією Закону це є обов\’язковим у сфері законодавчо регульованої метрології). Калібрування ЗВТ проводять (наукові) метрологічні центри та калібрувальні лабораторії, акредитовані національним органом України з акредитації, які мають документально підтверджену простежуваність еталонів до національних еталонів, еталонів інших держав або міжнародних еталонів відповідних одиниць вимірювання. Суть калібрування полягає у визначенні характеристик, з цією метою проводитися порівняння з відповідним еталоном, а не у встановленні придатності до використання ЗВТ.

За якістю засобів вимірювальної техніки, які ще не були в експлуатації, а лише знаходяться у  продажу, має стежити ринковий нагляд, а за тими, що перебувають в експлуатації, – метрологічний нагляд.

Щодо оформлення результатів калібрування, то відповідно до ст. 27 Закону останнє проводиться відповідно до національних стандартів, гармонізованих з відповідними міжнародними та європейськими стандартами, та документів, прийнятих міжнародними та регіональними організаціями з метрології. Таким національним стандартом наразі є ДСТУ ISO/IEC 17025-2006.

Що стосується додержання вимог до періодичної повірки ЗВТ, необхідно підкреслити, що найменування категорії законодавчо регульованих ЗВТ, що підлягають періодичній повірці, та види діяльності, що належать до сфери законодавчо регульованої метрології відповідно до ст. 3 Закону, в яких ЗВТ використовуються, визначено у постанові Кабінету Міністрів України \”Про затвердження переліку категорій законодавчо регульованих ЗВТ, що підлягають періодичній повірці\” від 04.06.2015 № 374. До цього Переліку не увійшли такі категорії ЗВТ, як: автоматизовані системи контролю і обліку енергетичних і матеріальних ресурсів (електричної і теплової енергії, газу, води, нафтопродуктів тощо) для електромеханічних систем та для електронних систем або систем, що містять програмний продукт; кеги; цистерни залізничні, оскільки такі ЗВТ, що перебувають в експлуатації, не підлягають періодичній повірці. Перелік таких категорій ЗВТ наведено у проекті постанови Кабінету Міністрів України \”Про затвердження Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки\”, що знаходиться на стадії обговорення.

Дія Технічного регламенту поширюється на ЗВТ, які підлягають оцінці відповідності, зокрема такі ЗВТ, що ввійшли до Переліку категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 374 від 04.06.2015 р., та ті законодавчо регульовані ЗВТ, які не охоплені:

Технічним регламентом неавтоматичних зважувальних приладів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2009 № 190 (розроблено на основі Директиви 2014/31/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 26 лютого 2014 року про гармонізацію законодавства держав-членів стосовно надання на ринку неавтоматичних зважувальних приладів);

Технічним регламентом щодо суттєвих вимог до засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2009 № 332 (розроблено відповідно  до  Директиви 2004/22/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу на вимірювальні прилади від 31 березня 2004 року), що планується замінити у найближчий час на Технічний регламент засобів вимірювальної техніки (розроблено на основі Директиви 2014/32/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 26 лютого 2014 року про гармонізацію законодавства держав-членів стосовно надання на ринку ЗВТ). Дія цього Технічного регламенту засобів вимірюваної техніки буде поширюватися на певні категорії ЗВТ, що стосуються лічильників води, лічильників газу та пристроїв перетворення об\’єму, лічильників активної електричної енергії, теплолічильників, вимірювальних систем для безперервного і динамічного вимірювання кількості рідин, крім води, автоматичних зважувальних приладів, таксометрів, матеріальних мір, приладів для вимірювання розмірів та аналізаторів відпрацьованих газів.

Повірка ЗВТ проводиться науковими метрологічними центрами, метрологічними центрами та повірочними лабораторіями, які уповноважені на проведення повірки відповідних засобів або мають міжнародно визнані калібрувальні та вимірювальні можливості за відповідними видами вимірювань та/або із застосуванням національних еталонів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 2015 року № 474 затверджено Порядок подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт. Дія Порядку поширюється на суб\’єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло- , газо- і водопостачання, а також на споживачів відповідних послуг – фізичних осіб, у власності яких перебувають засоби вимірювальної техніки, результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду. Цей нормативно-правовий акт визначає процедуру подання засобів вимірювальної техніки, що є власністю фізичних осіб та результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду на періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж). У Порядку зазначено, що періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених ЗВТ здійснюються за рахунок виконавців послуг з електро-, тепло- , газо- і водопостачання та включаються у вартість тарифу за вказані послуги.

Запровадження системи оцінки відповідності засобів вимірювальної техніки і їх періодичної повірки замінює \”непрозорі схеми\” державних приймальних і контрольних випробувань та державної метрологічної атестації ЗВТ.

Питання застосування дозволених одиниць вимірювання під час експлуатації засобів вимірювальної техніки знайшло своє відображення у статті 5 Закону. В Україні застосовуються одиниці вимірювання Міжнародної системи одиниць (SI), прийнятої Генеральною конференцією з мір та ваг і рекомендованої Міжнародною організацією законодавчої метрології (метр, кілограм, секунда, ампер, кельвін, моль, кандела). Також в Україні підлягають застосуванню одиниці, що не входять в SІ, але дозволені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування політики у сфері метрології та метрологічної діяльності (дозволені позасистемні одиниці).

Для суб\’єктів господарювання – виробників ЗВТ, що займаються експортом товарів та послуг з калібрування, одиниці вимірювання можуть встановлюватися замовником відповідно до укладеного між ними договору, і така одиниця вимірювання  є чинною. У будь-якому разі суб\’єкти господарювання – виробники ЗВТ мають дотримуватися Правил застосування одиниць вимірювання і написання назв та позначень одиниць вимірювання і символів величин, визначених у наказі Мінекономрозвитку від 04.08.2015  № 914 \”Про затвердження визначень основних одиниць SI, назв та визначень похідних одиниць SI, десяткових кратних і частинних від одиниць SI, дозволених позасистемних одиниць, а також їх позначень та Правил застосування одиниць вимірювання і написання назв та позначень одиниць вимірювання і символів величин\”. На маркуванні продукції, що надається на ринку України, застосовуються міжнародні позначення одиниць вимірювання (з використанням літер латинського чи грецького алфавіту). Одночасно на маркуванні можуть бути застосовані українські позначення одиниць вимірювання (з використанням літер українського алфавіту). У цьому разі українські позначення одиниць вимірювання розміщують в дужках після міжнародних позначень відповідних одиниць вимірювання та друкують шрифтом меншого розміру.

Законодавець змінив систему державного примусу в частині відповідальності за порушення умов і правил проведення повірки і правил застосування ЗВТ, які використовують у сфері законодавчо регульованої метрології, та розділив відповідальність між спірними суб’єктами (виробниками, експлуатуючими організаціями та споживачами). До Кодексу України про адміністративні правопорушення було внесено зміни, які набрали чинності з 01 січня 2016 року. До суб\’єктів адміністративних правопорушень центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері метрологічного нагляду, застосовує санкції у вигляді накладення штрафу на посадових осіб підприємств та організацій незалежно від форми власності, фізосіб-підприємців – від трьох до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 – 510 гривень). Відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) ЗВТ (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, повністю покладено на суб’єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання. Періодична повірка проводиться за рахунок тарифів на електро-, тепло-, газо- і водопостачання (п. 4 ст. 17 Закону).