Науково-практичний коментар до ст. 211-2 Кодексу про адміністративні правопорушення України

Науково-практичний коментар до ст. 211-2 Кодексу про адміністративні правопорушення України

Стаття 211-2. Неподання у військові комісаріати списків юнаків, які підлягають приписці до призовних дільниць
Неподання керівниками або іншими відповідальними за військово-облікову роботу посадовими особами житлово-експлуатаційних організацій, підприємств, установ та організацій, які здійснюють експлуатацію будинків, власниками будинків, органами місцевого самоврядування, яким делеговано ведення первинного обліку військовозобов\’язаних і призовників, підрозділами по роботі з кадрами підприємств, установ, організацій, навчальних закладів незалежно від підпорядкування і форм власності щорічно в строки, встановлені Міністерством оборони України, до відповідних районних (міських) військових комісаріатів списків громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць, –
тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, –
тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
 
Коментар:
Об\’єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері первинного обліку військовозобов\’язаних і призовників. Відповідно до статей 35, 38 Закону України «Про військовий обов\’язок і військову службу» підприємства, установи, організації і навчальні заклади, незалежно від підпорядкованості та форм власності, ведуть облік всіх військовозобов\’язаних і призовників, а їх керівники (власники) несуть відповідальність за повноту і якість обліку, стежать за виконанням військовозобов\’язаними правил військового обліку.
Облік військовозобов\’язаних і призовників на підприємствах, в установах, організаціях і навчальних закладах ведеться з метою забезпечення контролю за виконанням громадянами України військового обов\’язку і дотриманням установлених Законом України «Про загальний військовий обов\’язок і військову службу», Правил військового обліку громадян України, а також своєчасного оформлення бронювання за народним господарством інженерно-технічних працівників і кваліфікованих робітників, вчасної підготовки необхідних кадрів для заміни спеціалістів, які підлягають призову до Збройних Сил України, надання допомоги військовим комісаріатам у проведенні оборонних заходів і підтриманні військового обліку в реальному стані. Загальне керівництво роботою, пов\’язаною з організацією та проведенням військового обліку військовозобов\’язаних і призовників, контроль за станом цієї роботи в органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади.
Для ведення військового обліку і бронювання кадрів на підставі Положення про військовий облік військовозобов\’язаних і призовників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 1994 р. № 377, на підприємствах незалежно від форм власності і підпорядкування формується військово-обліковий персонал, виходячи з відповідної норми навантаження на одного працівника. За наявності на обліку від 500 До 2000 військовозобов\’язаних і призовників – один працівник для ведення військового обліку військовозобов\’язаних і призовників та бронювання військовозобов\’язаних за підприємствами на період мобілізації та воєнного часу, від 2000 до 4000 військовозобов\’язаних і призовників – два, від 4000 до 7000 військовозобов\’язаних і призовників – три, на кожних наступних 3000 осіб – по одному такому працівнику.
Керівники підприємств, установ, організацій і навчальних закладів інформують відповідні районні (міські) військові комісаріати про призначення, переміщення і звільнення працівників, які виконують обов\’язки щодо ведення обліку військовозобов\’язаних і призовників, а також щодо бронювання військовозобов\’язаних за підприємствами. Керівники і працівники, зайняті обліком військовозобов\’язаних і призовників на підприємствах, отримують вказівки з питань обліку військовозобов\’язаних і призовників від вищих організацій свого відомства і місцевих військових комісаріатів.
Відповідно до Закону України «Про загальний військовий обов\’язок і військову службу» військовий облік всіх військовозобов\’язаних і призовників ведеться за місцем їх проживання і здійснюється у порядку встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 1994 р. за № 377. Персонально-первинний облік військовозобов\’язаних і призовників у сільській місцевості, селищах та містах, де немає військових комісаріатів, покладається на органи місцевого самоврядування і проводиться ними. Загальне керівництво роботою, пов\’язаною з організацією та проведенням військового обліку військовозобов\’язаних і призовників, контроль за станом цієї роботи в органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Для ведення військового обліку і бронювання кадрів на підставі Положення про військовий облік військовозобов\’язаних і призовників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 1994 р. № 377, у виконкомах сільських, селищних і міських Рад, де немає військових комісаріатів, формується військово-обліковий персонал, виходячи з відповідної норми навантаження на одного працівника. За наявності на обліку від 500 до 1000 військовозобов\’язаних і призовників – один працівник, від 1000 до 2000 військовозобов\’язаних і призовників – два, на кожних наступних 1000 осіб – по одному такому працівнику. Зазначені працівники утримуються за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів.
Об\’єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у неподанні керівниками або іншими відповідальними за військово-облікову роботу посадовими особами житлово-експлуатаційних організацій, підприємств, установ та організацій, які здійснюють експлуатацію будинків, власниками будинків^ органами місцевого самоврядування, яким делеговано ведення первинного обліку військовозобов\’язаних і призовників, підрозділами у роботі з кадрами підприємств, установ, організацій, навчальних закладів незалежно від підпорядкування і форм власності щорічно в строки, встановлені Міністерством оборони України, до відповідних районних (міських) військових комісаріатів списків громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць.
Суб\’єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Суб\’єктами правопорушення можуть бути керівники або інші відповідальними за військово-облікову роботу посадові особи житлово-експлуатаційних організацій, підприємств, установ та організацій, які здійснюють експлуатацію будинків, власники будинків, працівники органів місцевого самоврядування, яким делеговано ведення первинного обліку військовозобов\’язаних і призовників, працівники підрозділів у роботі з кадрами підприємств, установ, організацій, навчальних закладів незалежно від підпорядкування і форм власності.

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code