Науково-практичний коментар до ст. 211-3 Кодексу про адміністративні правопорушення України
Стаття 211-3. Прийняття на роботу військовозобов\’язаних і призовників, які не перебувають на військовому обліку
Прийняття керівниками або іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій, колективних сільськогосподарських підприємств і навчальних закладів на роботу (навчання) військовозобов\’язаних і призовників, які не перебувають на військовому обліку за місцем проживання, –
тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, –
тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Коментар:
25 березня 1992 року було ухвалено Закон України «Про загальний військовий обов’язок і військову службу» № 2232-XII. В подальшому, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальний військовий обов’язок і військову службу» від 4 квітня 2006 року № 3597-IV викладено у новій редакції. Нова редакція Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі — Закон № 2232) підготовлена у зв’язку з необхідністю чіткішого нормативного врегулювання питань, пов’язаних із взаємовідносинами між державою і громадянином під час виконання ним військового обов’язку або проходження військової служби, та реалізації заходів щодо комплектування Збройних Сил України військовослужбовцями за контрактом.
Військовий облік усіх призовників і військовозобов’язаних ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний (ст. 33 Закону № 2232).
Підприємства, установи (у т. ч. навчальні заклади) і організації (далі — підприємство) незалежно від підпорядкування і форм власності на виконання вимог Закону № 2232 зобов’язані:
– забезпечувати виконання військового обов’язку громадянами України (ч. 7 ст. 1);
– подавати у строки, встановлені Кабінетом Міністрів України, до відповідних районних (міських) військових комісаріатів (далі — військкомат) списки громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць (ч. 5 ст. 14);
– вести персональний облік призовників і військовозобов’язаних (ч. 4 ст. 34);
– забезпечувати своєчасне прибуття громадян до призовних дільниць на вимогу військкоматів (ч. 8 ст. 15, ч. 1 ст. 38);
– повідомляти у семиденний строк військкомати про прийняття на роботу (навчання) та звільнення з роботи (навчання) призовників і військовозобов’язаних (ч. 1 ст. 38).
Виконання обов’язків щодо ведення військового обліку військовозобов’язаних і призовників та бронювання військовозобов’язаних за підприємствами на період мобілізації та воєнного часу відповідно до Положення про військовий облік військовозобов’язаних і призовників», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 1994 року № 377 (далі — Положення), та Інструкції з військового обліку військовозобов’язаних і призовників на підприємствах, в установах, організаціях і навчальних закладах, затвердженої наказом Міністра оборони України від 27 червня 1995 року № 165 (далі — Інструкція), покладається на:
військово-обліковий персонал, який формується за такими нормами:
– один працівник — за наявності на обліку від 500 до 2000 військовозобов’язаних і призовників;
– два — від 2000 до 4000 військовозобов’язаних і призовників;
– три — від 4000 до 7000 військовозобов’язаних і призовників, на кожних наступних 3000 осіб — по одному працівнику;
– одного з працівників кадрової служби — за наявності на обліку менше 500 військовозобов’язаних і призовників з установленням доплати в розмірі до 50% посадового окладу.
Військовозобов’язані і призовники зобов’язані перебувати на військовому обліку за місцем проживання: ті, які мешкають у містах і селищах, де є районні (міські) військкомати, — у військових комісаріатах, а які мешкають у сільській місцевості чи у містах і селищах, де немає військкоматів, — у виконкомах міських, селищних і сільських Рад.
Військовозобов’язані, які вибувають в іншу місцевість на постійне і тимчасове (строком понад півтора місяця) проживання, у службові відрядження, на навчання, у відпустку чи на лікування строком понад три місяці, чи які змінюють місце проживання в межах міста з переїздом на територію іншого адміністративного району, зобов’язані здати в житлово-експлуатаційну організацію разом з паспортом і військовий квиток для оформлення зняття з військового обліку. Військовозобов’язані, які вибувають із сільської місцевості, зобов’язані особисто з’явитися з військовим квитком у виконком селищних чи сільських Рад для зняття з військового обліку.
Військовозобов’язані, які прибувають на постійне чи тимчасове проживання строком понад півтора місяця, зобов’язані в триденний строк здати в житлово-експлуатаційну організацію разом з паспортом і військовий квиток для оформлення на військовий облік. Військовозобов’язані, які прибули в сільську місцевість, зобов’язані в триденний строк особисто з’явитися з військовим квитком у виконком селищної чи сільської Ради для взяття їх на військовий облік.
Офіцери запасу для взяття на військовий облік зобов’язані особисто з’являтися у військові комісаріати.
Призовники зобов’язані особисто з’являтися в районний (міський) військкомат для зняття з військового обліку і в триденний строк з дня прибуття на нове місце проживання стати на військовий облік.
При зміні сімейного стану, адреси місця проживання, освіти, місця роботи чи посади військовозобов’язані і призовники зобов’язані в семиденний строк повідомити про це в обліковий орган, вказаний в п. 1 Правил, де вони перебувають на військовому обліку.
У випадку каліцтва чи після перенесених тяжких захворювань, які порушили працездатність, військовозобов’язані і призовники зобов’язані подати про це заяву до районного (міського) військкомату чи в обліковий орган, де вони перебувають на військовому обліку.
Військовозобов’язані, які мають мобілізаційні розпорядження, військовозобов’язані і призовники, які отримали персональні повістки районного (міського) військкомату, повинні суворо виконувати викладені в них вимоги. В усіх випадках виклику міськими, селищними, сільськими Радами військовозобов’язані і призовники повинні з’явитися точно у встановлений час і місце, маючи при собі військовий квиток або посвідчення про приписку до призовної дільниці, паспорт. Водії транспортних засобів повинні мати при собі посвідчення водія на право керування ними.
У випадку втрати військового квитка чи посвідчення про приписку до призовної дільниці військовозобов’язані і призовники негайно повинні доповісти про це письмово військовому комісару за місцем військового обліку.
Військовозобов’язані і призовники за порушення правил військового обліку, встановлених пп. 2–5 Правил, а також за неявку на виклик у військкомат без поважних причин, за навмисне псування чи недбале зберігання військових квитків і посвідчень про приписку до призовних дільниць, що призвело до їх втрати, за несвоєчасне повідомлення в обліковий орган, де стоять на військовому обліку, даних про зміну адреси, освіти, місця роботи чи посади підлягають попередженню або штрафу, який накладає в адміністративному порядку районний (міський) військовий комісар згідно з чинним законодавством.
Про накладання адміністративного стягнення військовий комісар доводить до відома керівника підприємства, установи, організації, колгоспу, навчального закладу за місцем роботи (навчання) військовозобов’язаного чи призовника.
Військовозобов’язані за ухилення від учбових і перевірочних зборів та військового обліку, а призовники за ухилення від чергового призову на військову службу притягуються до кримінальної відповідальності згідно з чинним законодавством.
У воєнний час виїзд військовозобов’язаних і призовників з місця постійного проживання без дозволу районного (міського) військового комісара забороняється.
За порушення Правил військового обліку громадян України військовозобов’язані і призовники притягуються до відповідальності в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Примітка. Правила військового обліку громадян України виготовляють друкарським способом і вивішують в органах місцевого самоврядування на підприємствах, в установах, організаціях та навчальних закладах на видному місці в приміщеннях, де ведеться облік військовозобов’язаних і призовників чи прописка і виписка громадян.
Варто додати, що об\’єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері військового обліку. Вони регулюються Законом України «Про військовий обов\’язок і військову службу» від 25.03.1992 p. № 2232-ХІІ, а також Інструкцією з військового обліку військовозобов\’язаних і призовників на підприємствах, в установах, організаціях і навчальних закладах, затвердженою наказом Міністерства оборони України № 165 від 27.06.1995 р. та Інструкцією з військового обліку військовозобов\’язаних і призовників в органах місцевого самоврядування, затвердженою наказом Міністерства оборони України № 166 від 27.06.1995 р.
Об\’єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у прийнятті на роботу (навчання) військовозобов\’язаних і призовників, які не перебувають на військовому обліку за місцем проживання. У процесі проведення заходів з питань військового обліку адміністрація підприємств незалежно від підпорядкування і форм власності зобов\’язана при прийнятті громадян на роботу (навчання) перевірити наявність у них військово-облікових документів (у військовозобов\’язаних військових квитків або тимчасових посвідчень, виданих замість військових квитків, а у призовників – посвідчень про приписку до призовних дільниць) і встановити, чи перебувають вони на військовому обліку за місцем проживання. Військовозобов\’язаних і призовників, які не перебувають на військовому обліку, приймають на роботу (навчання) лише після зарахування їх на військовий облік в облікових органах за місцем проживання.
Суб\’єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Суб\’єктами правопорушення є керівники або інші посадові особи підприємств, установ, організацій, колективних сільськогосподарських підприємств і навчальних закладів.
Leave a Reply