Науково-практичний коментар до ст. 211-4 Кодексу про адміністративні правопорушення України

Незабезпечення керівниками або іншими відповідальними за військово-облікову роботу посадовими особами підприємств, установ, організацій, колективних сільськогосподарських підприємств і навчальних закладів на вимогу військових комісаріатів сповіщення військовозобов\’язаних і призовників про їх виклик у військові комісаріати або перешкода зазначених посадових осіб своєчасній явці громадян на збірні пункти чи призовні дільниці – тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, – тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Коментар:

 

Об\’єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері виконання загального військового обов\’язку і військової служби.

Об\’єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у незабезпеченні керівниками або іншими відповідальними за військово-облікову роботу посадовими особами підприємств, установ, організацій і навчальних закладів на вимогу військових комісаріатів сповіщення військовозобов\’язаних і призовників про їх виклик у військові комісаріати або перешкоді зазначених посадових осіб своєчасній явці громадян на збірні пункти чи призовні дільниці. Обов\’язок адміністрації установ, організацій, колективних сільськогосподарських підприємств і навчальних закладів підприємств незалежно від підпорядкування і форм власності оповіщати на вимогу військових комісаріатів військовозобов\’язаних та призовників про їх виклик до військового комісаріату і забезпечувати своєчасне прибуття за цим викликом закріплено у п. 20 Інструкції з військового обліку військовозобов\’язаних і призовників на підприємствах, в установах, організаціях і навчальних закладах, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 165 від 27.06.95 р.

Суб\’єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Суб\’єктом правопорушення є керівники та інші відповідальні за військово-облікову роботу посадові особи підприємств, установ, організацій, колективних сільськогосподарських підприємств і навчальних закладів.