Науково-практичний коментар до ст. 225 Кодексу про адміністративні правопорушення України

Науково-практичний коментар до ст. 225 Кодексу про адміністративні правопорушення України

Стаття 225. Органи морського і річкового транспорту
Органи морського і річкового транспорту розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил по охороні порядку і безпеки руху на морському транспорті, правил користування засобами морського транспорту, правил по охороні порядку і безпеки руху на річковому транспорті і маломірних суднах, правил випуску судна в плавання або допуск до керування судном осіб, які не мають відповідного документа, правил, що забезпечують безпеку експлуатації суден на внутрішніх водних шляхах, правил реєстрації торговельних суден, правил користування річковими і маломірними суднами, правил утримання баз (споруд) для стоянки маломірних суден, правил пожежної безпеки на морському і річковому транспорті, допуск до керування річковим або маломірним судном осіб, які перебувають у стані сп\’яніння, передачу керування судном особі, яка перебуває у стані сп\’яніння, керування річковими або маломірними суднами судноводіями у стані сп\’яніння, у тому числі вчинене особами, які не мають права керування плавучими засобами, ухилення від проходження огляду на стан сп\’яніння, порушення правил перевезення небезпечних речовин або предметів на морському і річковому транспорті, перевезення ручної кладі понад установлені норми на морському і річковому транспорті, безквитковий проїзд на суднах водного транспорту, порушення правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на морському і річковому транспорті, невиконання законних вимог посадових осіб органів морського і річкового транспорту (статті 114, 115, 116, 116-1, 116-2, 116-3, 117, 118, частина перша статті 120, частина третя статті 129, частини п\’ята і шоста статті 130, частина друга статті 133, частина перша статті 134, абзац десятий статті 135, статті 136 і 188-15 цього Кодексу).
Від імені органів морського і річкового транспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: 1) за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 114, частиною другою статті 133 цього Кодексу, – начальник Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства та його заступники, капітан морського порту;
2) за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 115 цього Кодексу, – начальник Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства та його заступники, капітан морського порту, капітан судна;
3) за адміністративні правопорушення, передбачені статтями 116, 116-1, 116-2, 117, 118, частиною третьою статті 129, частинами п\’ятою і шостою статті 130 цього Кодексу, – начальник Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства та його заступники, капітан річкового порту;
4) за адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 116-3 цього Кодексу, – Головний державний реєстратор флоту України та його заступники;
5) за адміністративні правопорушення, передбачені частиною другою статті 116-3 цього Кодексу, – Головний державний реєстратор флоту України та його заступники, капітан порту;
6) за адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 120 цього Кодексу, – начальник Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства та його заступники, капітан порту, капітан судна;
7) за адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 134 та абзацом десятим статті 135 цього Кодексу, – начальник порту та його заступники, начальник пристані і вокзалу, капітан судна;
8) за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 136 цього Кодексу, – начальник порту та його заступники, начальники районів порту (виробничо-перевантажувального комплексу в порту), начальник морського вокзалу та його заступники, капітан судна;
9) за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 188-15 цього Кодексу, – начальник Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства та його заступники, Головний державний реєстратор флоту України та його заступники.
 
Коментар:
 
Морський і річковий транспорт становлять єдину транспортну систему України. Правовими підставами їх діяльності є Закон України «Про транспорт» від 10.11.1994 p., Положення про Міністерство транспорту та зв\’язку України, Кодекс торговельного мореплавства України, Положення про систему управління безпекою судноплавства на морському і річковому транспорті, Постанова Кабінету Міністрів України від 30.12.1998 р. «Про питання безпеки судноплавства України», інші нормативно-правові акти.
Міністерство транспорту та зв\’язку України (Мінтрансзв\’язку України) є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики в галузі авіаційного, автомобільного, залізничного, морського і річкового транспорту та у сфері використання повітряного простору України, забезпечення безпеки руху, навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства, надання послуг поштового зв\’язку, телекомунікацій та інформатизації, користування радіочастотним ресурсом України. Його діяльність спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Основними завданнями Мінтрансзв\’язку є: участь у формуванні та реалізації державної політики в галузі транспорту, у сфері використання та обслуговування повітряного простору України, забезпечення безпеки руху, навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства, надання послуг поштового зв\’язку, телекомунікацій та інформатизації, користування радіочастотним ресурсом України; організація взаємодії та координації роботи автомобільного, авіаційного, залізничного, морського, річкового транспорту; забезпечення проведення державної політики з питань розвитку всіх видів автомобільних доріг на території України; участь в межах своєї компетенції у формуванні та реалізації державної тарифної політики і політики державних закупівель у галузі транспорту, у сфері використання та обслуговування повітряного простору України, навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства, надання послуг поштового зв\’язку, телекомунікацій та інформатизації; здійснення заходів щодо розвитку і вдосконалення телекомунікаційних мереж загального користування та мереж поштового зв\’язку загального користування, підвищення їх якості та доступності, забезпечення сталого функціонування; формування Національної програми інформатизації та забезпечення її виконання; здійснення заходів щодо забезпечення інтеграції національної транспортної системи України до європейської і світової транспортної систем, а також сфери надання послуг поштового зв\’язку, телекомунікацій та інформатизації – до європейського і світового інформаційного простору; здійснення державного управління та регулювання у сфері торговельного мореплавства; організація і контроль відповідно до законодавства за діяльністю морських і річкових портів; виконання відповідно до законодавства дозвільно-реєстраційних функцій у сфері забезпечення безпеки руху, торговельного мореплавства та судноплавства на внутрішніх водних шляхах; забезпечення в межах своєї компетенції захисту авіації від актів незаконного втручання в її діяльність.
До складу річкового транспорту входять підприємства річкового транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів, порти і пристані, судна, суднобудівно-судноремонтні заводи, ремонтно-експлуатаційні бази, підприємства шляхового господарства, а також підприємства зв\’язку, промислові, торговельні, будівельні та постачальницькі підприємства, навчальні заклади, заклади охорони здоров\’я, фізичної культури та спорту, культури, проектно-конструкторські організації та інші підприємства, установи і організації незалежно від форм власності, що забезпечують роботу річкового транспорту.
До складу морського транспорту входять підприємства морського транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів, порти і пристані, судна, судноремонтні заводи, морські шляхи сполучення, а також підприємства зв\’язку, промислові, торговельні, будівельні і постачальницькі підприємства, навчальні заклади, заклади охорони здоров\’я, фізичної культури, науково-дослідні, проектно-конструкторські організації та інші підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, що забезпечують роботу морського транспорту.
Управління безпекою судноплавства (БС) на морському і річковому транспорті здійснює Державний департамент морського і річкового транспорту (Укрморрічфлот). Управління БС на підприємстві, в установі, організації морського і річкового транспорту здійснює керівник підприємства, установи, організації. Управління БС на судні здійснює капітан судна (судноводій).
Головною метою системи управління безпекою судноплавства на морському і річковому транспорті є забезпечення безпечного функціонування морського і річкового транспорту і попередження аварійних подій.
До контрольно-наглядових органів на морському і річковому транспорті належать Держфлотінспекція; державне підприємство «Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України», Державне підприємство «Агентство морської безпеки», інспекції державного портового нагляду на чолі з капітанами морських портів; Інспекція з питань підготовки та дипломування моряків; Інспекція Головного державного реєстратора флоту України, Головна державна інспекція України з безпеки судноплавства (Держфлотінспекція України) створюється для здійснення державного нагляду за безпекою судноплавства на морському і річковому транспорті та підпорядковується Мінтрансзв\’язку.
Основними завданнями Держфлотінспекції є:
– здійснення державного нагляду за безпекою судноплавства у морських і річкових портах, територіальному морі, внутрішніх водах, на внутрішніх водних шляхах, а також на суднах, що плавають під Державним Прапором України;
– контроль додержання законодавства і міжнародних договорів України з безпеки судноплавства та здійснення заходів щодо запобігання забрудненню довкілля із суден;
– здійснення за дорученням Мінтрансу заходів щодо імплементації міжнародних договорів України з питань безпеки судноплавства та запобігання забрудненню довкілля із суден.
Держфлотінспекцію очолює начальник. Він призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Мінтрансу.
Держфлотінспекція знаходиться в м. Одесі. її структурні підрозділи можуть знаходитися в інших містах країни.
Функції морського порту щодо забезпечення безпеки мореплавства визначаються Кодексом торговельного мореплавства України.
Державний нагляд за мореплавством у порту здійснює капітан морського торговельного (морського рибного) порту, який підпорядкований Міністерству транспорту України (Міністерству рибного господарства України) і очолює Інспекцію державного портового нагляду.
Інспекція державного портового нагляду створюється Міністерством транспорту України (Міністерством рибного господарства України) і діє відповідно до Положення про інспекцію державного портового нагляду.
Управління судами, вжиття всіх необхідних заходів щодо забезпечення безпеки плавання, попередження забруднення морського середовища, підтримання порядку покладається на капітана судна.
Право накладати адміністративні стягнення від імені органів морського і річкового транспорту надано особам, що перелічені в цій статті.

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code