Науково-практичний коментар до ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України

Стаття 4.  Способи захисту, які застосовуються судом

1. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права,
свободи та інтереси фізичних осіб,
права та інтереси юридичних осіб, державні та сус­пільні інтереси у спосіб,
визначений законами України.

1. Коментована
стаття сама по собі, всупереч назві, способи за­хисту прав, свобод та
інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, державних та
суспільних інтересів не визначає, а
відсилає до законів України. Способи захисту прав та інтересів стосовно різних форм захисту визначаються главою
3 розділу І ЦК України.

2. Головною
формою захисту цивільних прав та інтересів є су­дова форма. Зазначена Концепція вважає судочинство найдієвішим інститутом забезпечення верховенства права
(п. 1 розділу IV). Тому ЦК України і передбачає широке коло способів захисту
права в суді. Перш за все способом
захисту права є його визнання судом. У разі юридичного сумніву
(фактичного може і не бути) у наяв­ності
матеріального правовідношення суд за заявою осіб, при на­явності юридичних
фактів гіпотези відповідної норми матеріаль­ного права, постановляє рішення про
визнання права (наприклад, визнання батьківства судом – ст. 182 СК
України). Однак визнан­ня може бути і
негативним, якщо суд своїм рішенням визнає від­сутність правовідношення
між особами (наприклад, задоволення судом позову про оспорювання батьківства –
ст. 137 СК України).

Подібним до цього є і такий спосіб захисту права як визнання правочину
недійсним.

Наступним способом є припинення дії, яка порушує
право, на­приклад, задоволення позову про усунення перешкод у користу­ванні своєю річчю. Судовим рішенням про
присудження суд може застосувати
також такі способи як відновлення становища, яке існувало до порушення,
примусове виконання обов\’язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи
відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди і т.
ін.

Особливими
способами захисту права є зміна і припинен­ня
правовідношення. Ці способи застосовуються судом у разі пред\’явлення перетворювальних позовів та
винесення відповідних рішень по них.
В юридичній літературі та в судовій практиці наяв­ність таких позовів та рішень іноді заперечують.
Вважаю, що така позиція протирічить, перш за все, пунктам 6, 7 ст. 16 ЦК
України. Крім того, й інші норми
права їх передбачають. Так, якщо суд пос­тановляє рішення про розірвання шлюбу,
він припиняє правовідно­шення між
подружжям. Припиняючи право на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників, суд
постановляє рішення про змінення правовідношення співвласності,
виключаючи особу із кола співвласників і
присуджуючи йому певну суму за його час­тку (ст. 365 ЦК України). Більш того,
хоча ст. 16 ЦК України і не передбачає
прямо такого способу захисту, як встановлення ново­го правовідношення на підставі існуючого, на мій погляд, такий спосіб
передбачений ст. 362 ЦК України.

3. Глава 3 розділу І ЦК України передбачає такі
способи захисту права як самозахист
цивільних прав (ст. 19) і захист права Прези­дентом України, органами державної влади або органами місцево­го
самоврядування, нотаріусом (ст.ст. 17-18). Автори Концепції за­значають, що
доступність до правосуддя не виключає можливості для особи вирішити свій спір у позасудовому порядку. Держава повинна
сприяти розвитку таких недержавних інституцій, як тре­тейські суди, посередники
(медіатри) тощо, які допомагають зала­годити
спір, не доводячи його до суду (п. 1 розділу II).