Науково-практичний коментар до ст. 6 Цивільного процесуального кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 6 Цивільного процесуального кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 6 Цивільного процесуального кодексу України

Стаття 6.       Гласність та відкритість судового
розгляду

1.  Розгляд
справ у всіх судах проводиться усно і відкрито.

2. Ніхто
не може бути позбавлений права на інформацію про час і місце розгляду своєї
справи. 

3. Закритий
судовий розгляд допускається у разі, якщо відкритий розгляд може привести до
розголошення державної або іншої таєм­ниці, яка охороняється законом, а також
за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, з метою забезпечення таємниці
усиновлення, запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті
сторони життя осіб, які беруть участь у справі, або відомостей, що принижують
їх честь і гідність.

4. Особисті
папери, листи, записи телефонних розмов, телеграми та інші види кореспонденції
можуть бути оголошені у судовому засі­данні тільки за згодою осіб, визначених
Цивільним кодексом Украї­ни. Це правило застосовується при дослідженні звуко- і
відеозаписів такого самого характеру.

5. При
розгляді справ у закритому судовому засіданні мають право бути присутні особи,
які беруть участь у справі, а у разі необхідності – свідки, експерти,
спеціалісти і перекладачі.

6. Розгляд
справи у закритому судовому засіданні проводиться з додержанням усіх правил
цивільного судочинства. 

7. Про
розгляд справи в закритому судовому засіданні суд зобов\’язаний постановити
мотивовану ухвалу в нарадчій кімнаті, яка оголошується негайно.

8.  Учасники
цивільного процесу та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні,
мають право робити письмові за­писи, а також використовувати портативні
аудіотехнічні пристрої. Проведення в залі судового засідання фото- і
кінозйомки, відео-, зву­козапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а
також транс­лювання судового засідання по радіо і телебаченню допускаються на
підставі ухвали суду за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі.

9. Рішення
суду проголошується прилюдно, крім випадків, коли розгляд проводився у
закритому судовому засіданні. Особи, які беруть участь у справі, а також особи,
які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи
обов\’язки, мають право на отримання в суді усної або письмової інформації про
результати розгляду відповідної справи. Особи, які не брали участі у справі,
якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов\’язки, ма­ють право
знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з
документів, долучених до справи, одержувати копії рішень і ухвал.

10.   Хід судового засідання фіксується технічними засобами. По­рядок фіксування судового засідання технічними засобами встановлюється цим Кодексом.

11.
Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, зроблений судом.

(Із доповненнями,
внесеними згідно із Законом України від 16.03.2006р.
N3570-IV)

1.
Редакція коментованої статті викликає ряд ускладнень у її тлумаченні та
застосуванні. Перш за все, про назву статті. Якщо буквально розуміти її назву,
виходить, що ЦПК встанов­лює два принципи: гласність та відкритість. Але ж це
зовсім не так тому, що у частині 1 зазначено, що розгляд справ у всіх су­дах
проводиться усно і відкрито. Це більш вдало, оскільки від­критість, тобто
розгляд справ у відкритому судовому засіданні і є головною ознакою принципу
гласності. Але до чого тут ус­ність? Усність є самостійним принципом, який
притаманний не тільки відкритому, але й закритому судовому засіданню, а тепер
ще й попередньому. Автори Концепції в п.1 розділу IV вказують також на такі загальні принципи судочинства як гласність і
від­критість (публічність). Гласність, по їх розумінню, ставить ви­могу
забезпечити усім особам, які мають інтерес у результатах вирішення справи,
можливість брати участь у судовому процесі, а відкритість(публічність) означає
вільний доступ громадськості до судового розгляду і до рішень суду; такий
доступ може бути обмежений законом і лише з легітимною метою (з легітимних
підстав).

В інших джерелах гласність та публічність
розуміють інакше.
Так, у словниках гласність судочинства розуміють як
принцип, що проявляється у відкритому
судовому розгляді усіх справ(див.:
СЕС. – М. – 1981. – С 315; БЕС. APT. – 1999 – 2000), а пуб­лічність проявляється у тому, що порушення
кримінальних справ, їх розгляд і вирішення здійснюється відповідним публічним
(де­
ржавним) органом, а цивільне
судочинство спрямоване на охорону
не
лише прав і законних інтересів громадян, але і державних та
суспільних
інтересів(див.: там же с 1092).
Через відкритість виз­начала гласність і ст. 10 ЦПК України 1963 p.. Таке ж визначен­ня гласності міститься і у т. 1 \”Юридичної
енциклопедії\”\” (К.- Вид.
\”Укр. енцикл.\” – 1998. – С
596).

2. Другою вимогою принципу гласності є обов\’язок
суду, який
розглядає цивільну справу, забезпечити особам, які беруть
участь у справі, право на інформацію про час і місце розгляду їх спра­ви. Важливою є також вимога цього принципу про
надання права
учасникам процесу та іншим особам, присутнім у відкритому
судовому засіданні, робити письмові записи, а також використовува­ти
портативні аудіотехнічні пристрої.

3.  Четвертою вимогою цього принципу
є забезпечення особам, 
які, беруть участь у справі, а також і таким, що не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов\’язки, права на отримання у суді усної
або письмової інформа­
ції про результат розгляду справи.
Доповнення до частини 9 комен 
тованої статті конкретизує право
осіб, які не брали участі у справі, 
якщо суд вирішив питання про їх
права, свободи чи обов\’язки, на отримання в суді письмової або усної інформації про результати розгляду відповідної справи: вони мають такі самі права, як і осо­
би, що брали участь у справі (див.:
коментар до ст..27 ЦПК), тобто мають право ознайомитись з матеріалами справи, робити з них ви­
тяги, знімати копії документів,
долучених до справи, одержувати 
копії рішень і ухвал.

4.    Коментована стаття містить і деякі винятки з принципу гласності. Закритий судовий розгляд допускається у разі, якщо:
а) відкритий розгляд справи може призвести
до розголошення де
ржавної або іншої таємниці, яка
охороняється законом; б) з метою забезпечення таємниці усиновлення; в) з метою запобігання розго
лошенню відомостей про інтимні чи
інші особисті сторони життя осіб, які беруть участь у справі; г) з метою запобігання розголо­
шення відомостей, що принижують честь і гідність осіб, які беруть участь у справі. У всіх випадках, крім
першого, ініціаторами закритого розгляду мають бути особи, які беруть участь у справі.
Другий виняток – особисті папери, листи, записи телефонних роз
мов, телеграми та інші види кореспонденції можуть бути оголошені у судовому засіданні тільки за згодою
осіб, які направили кореспонденцію, адресата використання кореспонденції, та інших 
осіб, зазначених у ст. ст. 303,306,
307 та ін. ЦК України. Ці правила 
діють і при дослідженні звуко- і відеозаписів.

Третій виняток зводиться до того, що проведення в
залі судового
засідання фото- і
кінозйомки, відео -, звукозапису із застосуванням
стаціонарної апаратури, а також транслювання
судового засідання по радіо і телебаченню допускається на підставі ухвали суду
та за
згодою осіб, які беруть участь
у справі. Четвертий виняток: якщо справа розглядалась у закритому судовому
засіданні, то рішення повинно проголошуватись також у закритому засіданні. Це
обме­
ження, за винятком справ про
усиновлення, не має сенсу, оскільки
після
набрання законної сили рішення будуть виконуватися, де за­
побігання
розголошенню їх уникнути практично неможливо.



5. Питання про закрите судове засідання
вирішується ухвалою суду, яка постановляється у нарадчій кімнаті і оголошується
не­
гайно. При розгляді справи в
закритому засіданні повинні дотри­муватись усі правила цивільного судочинства.
В такому судовому засіданні мають право бути присутніми особи, які беруть
участь у
спразі, а в разі необхідності – також свідки, експерти,
спеціалісти і перекладачі.