Науково-практичний коментар до ст. 39 Цивільного процесуального кодексу України

Стаття
39.     Законні представники

1.  Права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнад­цяти років, а також
недієздатних фізичних осіб захищають у суді від­повідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи
інші особи, визначені законом.

2.  Права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотир­надцяти до вісімнадцяти
років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати у суді
відповідно їхні батьки, усиновлювачі,
піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі в таких справах неповнолітню особу чи особу,
цивільна дієздатність якої обмежена.

3.  Права, свободи та інтереси особи, яка визнана безвісно відсут­ньою, захищає опікун,
призначений для опіки над її майном.

4.  Права, свободи та інтереси спадкоємців особи, яка померла або оголошена померлою, якщо
спадщина ще ніким не прийнята, захи­щає виконавець заповіту або інша особа, яка вживає
заходів щодо охорони спадкового
майна.

5.     Законні представники можуть доручати ведення справи в суді іншим особам.

1.   Коментована
стаття містить правила про так зване законне представництво або, точніше, про представництво по справах не­ повнолітніх, недієздатних, обмежено дієздатних, безвісно відсут­ніх та ін.

2.  Фізична особа, яка не досягла
чотирнадцяти років (малолітня особа), згідно зі ст. 31 ЦК України
наділена частковою дієздатніс­тю.
Цивільне процесуальне законодавство не визнає їх дієздатни­ми. Що
стосується фізичної особи, визнаної судом недієздатною, то вона вважається недієздатною і цивільним
(ст. 41 ЦК), і цивіль­ним
процесуальним законодавством (частина 1 ст. 39 ЦПК). Тому коментована стаття передбачає, що
права, свободи та інтереси за­ значених осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни. Підставами такого представництва є відповідно факт походження дитини від її батьків, факт
усиновлення або акт про призначення опікуном.

3.  Фізичні
особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років ст. 32 ЦК України
наділяються неповною цивільною дієздатніс­тю
за деякими винятками (див. коментар до ст. 29 ЦПК). Особи, цивільна
дієздатність яких обмежена судом, можуть самостійно вчиняти лише дрібні
побутові правочини. Виходячи із зазначено­го, коментована стаття передбачає, що їх права, свободи та інтере­си
можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники. Суд
може залучати до участі у таких справах і не­повнолітню особу чи особу, дієздатність якої обмежена.

4. Згідно зі
ст. 44 ЦК України, на підставі рішення суду про виз­нання фізичної особи
безвісно відсутньою, нотаріус за останнім місцем
її проживання описує належне їй майно та встановлює над ним опіку. Опікун, призначений для опіки над
майном, захищає права, свободи та інтереси зазначеної особи і в суді.

5.   Права,
свободи та, інтереси спадкоємців особи, яка померла або оголошена судом померлою, якщо спадщина ще не
прийнята, за­хищає виконавець
заповіту або інша особа, яка вживає заходів щодо охорони спадкового майна.
Нотаріус за місцем відкриття спадщини, а
в населених пунктах, де немає нотаріуса, – органи місцевого са­моврядування – вживають заходів щодо охорони
спадкового майна (ст. 1283 ЦК). Виконавцем заповіту може бути фізична чи юридичнаособа за дорученням заповідача. Якщо
заповідач не призначив вико­навця
заповіту або якщо особа, яка були ним призначена, відмови­лася від виконання заповіту або була усунена від
виконання заповіту (є рішення суду
про це за позовом спадкоємців), спадкоємці мають право обрати виконавця з числа
спадкоємців або призначити вико­навцем заповіту іншу особу (ст. 1287 ЦК
України).