Науково-практичний коментар до ст. 57 Цивільного процесуального кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 57 Цивільного процесуального кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 57 Цивільного процесуального кодексу України

Стаття 57.    Докази

1.  Доказами є будь-які фактичні
дані, на підставі яких суд встанов­
лює наявність або відсутність
обставин, що обґрунтовують вимоги 
і заперечення сторін, та інших
обставин, які мають значення для 
вирішення справи.

2.   Ці дані встановлюються на
підставі пояснень сторін, третіх 
осіб, їхніх представників, допитаних
як свідків, показань свідків, 
письмових доказів, речових доказів,
зокрема звуко- і відеозаписів, 
висновків експертів.

1. Частина перша цієї статті дає нормативне
визначення доказів.
Відповідно до
нього доказами є: а) не факти, не обставини, а фак­
тичні дані, тобто
відомості про факти; б) будь-які фактичні дані, тобто жодні докази не мають
заздалегідь встановленої сили для суду; в) дані, одержані у процесуальній
формі, тобто з зазначених у законі джерел і
передбаченими у законі способами; г) такі фак­
тичні дані, що вказують на наявність чи відсутність фактів підста­ви
позову і фактів, що обґрунтовують заперечення проти позову, а також інші
обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, тобто такі дані, що належать до цієї справи, до шуканого
факту.

2.  Докази у цивільній справі класифікуються за такими
підставами:

а)заджерелом їх одержання
вониможутьбутиособистими(джере
лом їх є люди – відомості, одержані від сторін, свідків і т.д.),
речовими
(джерелом є речі – письмові
і речові докази) і змішаними (джерелом
є,
наприклад, письмові докази і усні пояснення – висновок експерта);

б) за способом утворення вони поділяються на первісні
(відомості 
про факти, одержані з першоджерела –
з оригіналу документа, від 
свідка-очевидця і т. ін.) і похідні –
відомості, отримані з джерела, що 
відтворює інший засіб доказування
(копія документа, наприклад);

в)  стосовно шуканого факту вони можуть бути прямими
(вказують на наявність чи відсутність шуканого факту) і непрямими (такими, 
що дозволяють зробити можливий висновок про шуканий факт);

г)  за способом повідомлення відомостей про факти
докази поділя­
ються на усні, письмові і речові.

3.  Частина друга коментованої
статті хоча і не дає поняття, але 
вказує на засоби доказування, тобто
ті джерела, з яких суд одержує 
фактичні дані, докази. Ця частина містить вичерпний перелік за­собів доказування: пояснення сторін і
третіх осіб, їхніх представ­ників, допитаних як свідків, показання свідків, письмові докази, речові докази, зокрема звуко- і відеозаписи, висновок експерта.
Однак у судовій практиці не
випадково велике значення надається, 
наприклад, висновку органів опіки і
піклування. Тому перелік за­ собів доказування треба було б доповнити вказівкою на пояснення прокурора, пояснення і висновок органів державної влади і органів 
місцевого самоврядування, оскільки пред\’явленню позову проку­рором, пред\’явленню позову органами
державної влади і органами 
місцевого самоврядування, дачі ними
висновку передує вивчення обставин справи, і названі учасники процесу повідомляють суду 
певні відомості про обставини, що
можуть сприяти повному і пра­
вильному розгляду і вирішенню цивільної справи.

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code