Науково-практичний коментар до ст. 79 Цивільного процесуального кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 79 Цивільного процесуального кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 79 Цивільного процесуального кодексу України

Стаття 79.     Види судових витрат

1.      Судові   витрати   складаються з  судового  збору та   витрат, пов\’язаних з розглядом справи.

2.       Розмір
судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються
законом.

3.  До витрат, пов\’язаних з розглядом судової справи,
належать:

1)     витрати на інформаційно-технічне забезпечення;

2)    витрати на правову допомогу;

3)     витрати
сторін та їх представників, що пов\’язані з явкою до суду; 

4)     витрати, пов\’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекла­дачів та проведенням судових експертиз;

5)     витрати, пов\’язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням
інших дій, необхідних для розгляду спра­
ви.

 

1.   Судова
діяльність по розгляду і вирішенню цивільних справ,
процесуальні дії
інших учасників пов\’язані з певними витратами, які прийнято іменувати судовими витратами. Коментована стаття цього Кодексу встановлює, що судові витрати
складаються з судо­вого збору та витрат, пов\’язаних із розглядом справи. Таким
чином,
закон вводить нове поняття –
«судовий збір» – замість існуючого поняття «державне мито». П. 6
Прикінцевих та перехідних по­
ложень
(розділ
XI цього Кодексу) вводилось правило,
що до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового 
збору, судовий збір при зверненні до
суду сплачується у порядку і
розмірах,
встановлених законодавством для державного мита. На даний час вступив в дію Закон України \”Про судовий збір\”, яким дещо змінені ставки збору при зверненні до суду, оскарженні рішень, отриманні послуг суду тощо, здебільшого в сторону збільшення. 

2.  Судовий збір
у цивільному процесі – це грошовий збір, що стягується при подачі заяв і скарг,
а також за видачу судами копій
документів. У випадках, коли розмір
визначений у твердій сумі (зараз простий
збір визначається у неоподатковуваних мінімумах
доходів громадян), то такий збір називають простим, а якщо у про­центному
відношенні до ціни позову – пропорційним. Так, Декрет
Кабінету Міністрів
України від 21 січня 1993 р. «Про державне мито»
передбачав такі розміри ставок судового збору з найбільш
поширених категорій
справ: з позовних заяв – один відсоток від ціни позову, але не менше трьох
неоподатковуваних мінімумів; з позовних заяв
про розірвання шлюбу – 0,5 неоподатковуваного мінімуму; про розірвання
повторного шлюбу – один неоподатко­ваний мінімум; з позовних заяв про
розірвання шлюбу з особами,
визнаними
у встановленому порядку безвісно відсутніми чи не
дієздатними, або з особами, засудженими до
позбавлення волі на
строк не менше трьох років – 0,2 неоподатковуваного
мінімуму; з позовних заяв про зміну або розірвання
договору найму жилих приміщень, про продовження строку прийняття спадщини, про
скасування арешту на майно та інші заяви
немайнового характеру
(або такі, що
не підлягають оцінці) – 0,5 неоподатковуваного міні­
муму; з заяв і скарг по справах окремого
провадження – 0,5 неопо­
датковуваного мінімуму. Актуальні розміри ставок судового збору вказані у чинному Законі України \”Про судовий збір\”, в багатьох випадках розмір судового збору залежить від дійсної мінімальної заробітної плати. 

3.      Витрати,
пов\’язані з розглядом справи, – це витрати на ін­формаційно-технічне
забезпечення; витрати на правову допомогу; 
витрати сторін та їх представників, що пов\’язані з явкою до суду; витрати,
пов\’язані із залученням свідків, спеціалістів, переклада­
чів та проведенням судових експертиз; витрати,
пов\’язані з про­
веденням огляду
доказів за місцем їх знаходження та вчиненням
інших дій, необхідних для
розгляду справи.
 

4. Метою стягнення судових витрат є як певна
компенсація вит­
рат суду по розгляду
цивільних справ, так і несприятливі майнові
наслідки для осіб, що
вчинили цивільні правопорушення.