Науково-практичний коментар до ст. 80 Цивільного процесуального кодексу України

Стаття
80.     Ціна позову

1.  Ціна позову визначається:

1)     у позовах про стягнення
грошових коштів – сумою, яка стя­гується;

2)     у позовах про визнання
права власності на майно або його витребування – вартістю майна;

3)     у позовах про стягнення
аліментів – сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців;

4)     у позовах про строкові
платежі і видачі – сукупністю всіх пла­тежів або видач, але не більше ніж за три роки;

5)     у позовах про
безстрокові або довічні платежі і видачі – сукуп­ністю платежів або видач за три роки;

6)   у позовах про зменшення
або збільшення платежів або видач – сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі
чи видачі, але не більше ніж за
один рік;

7)     у позовах про
припинення платежів або видач – сукупністю платежів або видач, що залишилися, але не
більше ніж за один рік;

8)     у позовах про розірвання
договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла – сукупністю платежів
за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки;

9)    у позовах про право
власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності,
– дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, – не нижче його балансової вартості;

10)  у позовах, які складаються з кількох самостійних
вимог, – загальною сумою всіх вимог.

2.  Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не
відповідає дійсній вартості спірного майна або
на момент пред\’явлення позову встановити точну його ціну неможливо,
розмір судового збору попе­редньо визначає суд з наступним
стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно
до ціни позову, встановленої
судом при вирішенні справи.

3. У разі збільшення
розміру позовних вимог або пред\’явлення нових вимог несплачену суму судового збору
належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою. У разі зменшення розміру позовних вимог питання
про повернення суми судового збору вирі­шується відповідно до частини першої статті
83 цього Кодексу.

1.   Для
визначення розміру судового збору за певною позовною заявою вихідним критерієм є ціна
позову. Позивач зазначає ціну позову в позовній заяві. Якщо
визначена ним ціна позову вочевидь не відповідає вартості предмета спору
або на момент пред\’явлення позову ціну позову точно визначити
неможливо, то розмір судового збору попередньо визначає суд.
Уточнюється ця сума при вирішен­ні справи з наступним стягненням недоплаченого
або поверненням переплаченого судового збору.

2.  Коментована стаття цього Кодексу встановлює критерії визначення ціни позову. Принципи визначення ціни позову зводяться в основному до таких правил: а) у тих позовах, де ставиться питання про стягнення сум або майна, ціну позову становить розмір суми або вартість майна; б) у позовах про пе­ріодичні платежі
ціна позову визначається сукупністю виплат, обмежених певним періодом (одним роком, трьома роками); в) у позовах про припинення виплат ціна позову визначається сукупністю виплат, що залишилися, але не більше, ніж за пев­ний період (за один
рік, за три роки); г) у позовах,
що склада­ються з декількох вимог, ціна позову визначається сукупністю всіх вимог.

3.  Якщо позивач збільшує розмір
позовних вимог або пред\’являє додаткові чи нові вимоги, він повинен
звернутись до суду з від­повідною заявою. Але перед таким
зверненням йому належить сплатити несплачену суму судового збору.