Науково-практичний коментар до ст. 86 Цивільного процесуального кодексу України

Стаття 86.     Витрати, пов\’язані із залученням свідків,
спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз

1.    Витрати, пов\’язані з переїздом до іншого
населеного пункту свід­ків спеціалістів, перекладачів, експертів,
найманням ними житла, а також проведенням
судових експертиз, несе сторона, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучення спеціаліста, перекладача та
проведення судової експертизи.

2.   Кошти на оплату судової експертизи вносяться
стороною, яка заявила клопотання про
проведення експертизи. Якщо клопотання про
проведення експертизи заявлено обома сторонами, витрати на її оплату несуть обидві сторони порівну. У разі
неоплати судової експертизи у встановлений судом строк суд скасовує ухвалу про призначення
судової експертизи.

3.    Добові (у разі переїзду до іншого населеного
пункту), а також компенсація за
втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять свідкам, спеціалістам, перекладачам, експертам
сплачуються сто­роною, не на користь
якої ухвалено судове рішення. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середнь­омісячного заробітку, а компенсація за відрив від
звичайних занять – пропорційно від
розміру мінімальної заробітної плати. У такому самому порядку компенсуються витрати на оплату послуг експерта, спеціаліста,
перекладача.

4.    Якщо у справах окремого провадження виклик
свідків, призна­чення експертизи, залучення спеціалістів здійснюються за
ініціати­вою суду, а також у випадках звільнення від сплати судових витрат або зменшення їх розміру, відповідні витрати
відшкодовуються за рахунок Державного бюджету України.

5.    Граничний розмір компенсації витрат, пов\’язаних
із залученням свідків, спеціалістів,
перекладачів та проведенням судових експертиз, встановлюється Кабінетом
Міністрів України.

1. Стаття 86 цього Кодексу визначає порядок виплати витрат, пов\’язаних із
залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведення судових експертиз
у цивільному судочинстві. Вона вказує на три групи судових витрат: 1) вит­рати,
пов\’язані з переїздом до іншого населеного пункту свід­ків, спеціалістів,
перекладачів, експертів та наймання ними житла; 2) витрати на проведення
судових експертиз; 3) добові та компенсація за втрачений заробіток та за відрив
від звичай­них занять.  

2.     Витрати
першої групи несе сторона, яка заявила клопотання про виклик зазначених осіб. Кошти на оплату
судової експертизи вносяться стороною, яка заявила клопотання про проведення
екс­пертизи, а якщо клопотання про проведення експертизи заявлено обома сторонами і, вважаємо, якщо експертиза
призначена судом, витрати на її
сплату повинні нести обидві сторони порівну.

3.     Добові (у
разі переїзду до іншого населеного пункту), ком­пенсація за втрачений заробіток
чи відрив від звичайних занять зазначеним учасником процесу сплачуються
стороні, на користь якої ухвалено рішення іншою стороною. Але якщо позов задово­лено частково, уявляється, що зазначені витрати
покладаються на сторони пропорційно
задоволеній частині позову чи пропорційно частині позову, у якій
відмовлено.

4.   Особливий
порядок компенсації витрат коментована стаття передбачає у справах окремого провадження. Якщо виклик свідків, призначення експертизи, залучення спеціалістів здійснюються
за ініціативою суду, відповідні
витрати відшкодовуються за рахунок Державного бюджету України. Такий же порядок
передбачений у випадках звільнення
від сплати судових витрат або зменшення їх розміру незалежно від виду судочинства, до якого належить спра­ва.

5.   Додатком
до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006р. №590 визначено порядок та граничні розміри ком­пенсації витрат зазначених в коментованій статті.
Так, за втраче­ний заробіток свідкам,
спеціалістам, перекладачам та експертам у зв\’язку з явкою до суду компенсація обчислюється за кожну годи­ну пропорційно до середньої заробітної плати
особи, розрахованої відповідно до
пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995р. №100. Загальний розмір виплати не може переви­щувати суму, розраховану за відповідний час
виходячи із трикрат­ного розміру мінімальної заробітної плати. За відрив від
звичайних занять у зв\’язку з явкою
до суду зазначеним особам компенсація обчислюється
пропорційно до розміру мінімальної заробітної пла­ти особи і не може
перевищувати розмір, обчислений за фактичні години відриву від звичайних
занять.

Компенсація витрат, пов\’язаних з переїздом
зазначених осіб до іншого населеного пункту та за наймання житла, не може
переви­щувати встановленої
законодавством норми відшкодування витрат на відрядження. Компенсація витрат пов\’язаних з проведенням су­дової
експертизи не може перевищувати нормативну вартість проведення відповідних видів судових експертиз у науково-дослідних установах
Міністерства Юстиції України.