Науково-практичний коментар до ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України

Стаття 88.     Розподіл судових витрат між сторонами

1.    Стороні, на користь якої
ухвалено рішення, суд присуджує з
другої сторони понесені нею і документально
підтверджені судові
витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуд­жуються позивачеві
пропорційно до розміру задоволених позовних
вимог, а відповідачеві – пропорційно до тієї
частини позовних вимог,
у
задоволенні яких позивачеві відмовлено.

2.      Якщо сторону, на
користь якої ухвалено рішення, звільнено від
оплати судових витрат, з другої сторони
стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до
задоволеної чи від
хиленої частини вимог. Якщо обидві сторони
звільнені від оплати
судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

3.     Якщо позивача, на
користь якого ухвалено рішення, звільнено
від сплати судового збору, він стягується з
відповідача в дохід держави
пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини
вимог.

4.    У разі залишення позову
без задоволення, закриття проваджен­ня у справі або залишення без розгляду
позову позивача, звільненого від оплати судових витрат, судові витрати,
понесені відповідачем,
компенсуються
за рахунок держави.

5.    Якщо суд апеляційної або
касаційної інстанції, не передаючи
справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює
нове, суд від­
повідно змінює
розподіл судових витрат.

 

1.  Коментована стаття цього Кодексу визначає принципи
і поря­
док розподілу судових витрат
між сторонами. Головний принцип
сплати
судових витрат полягає у тому, що судові витрати несе сто­
рона, з чиєї вини виникла справа, тобто та
сторона, яка вчинила
цивільне
правопорушення. Тому в тих випадках, коли позов задо­волено повністю, з
відповідача позивачу підлягають стягненню всі
документально підтверджені судові витрати. Якщо у задоволенні позову відмовлено повністю, то всі судові витрати
у справі несе
позивач.

2.     При частковому задоволенні позову судові витрати
розподі­
ляються між сторонами
пропорційно задоволеній частині позову. Так, наприклад, якщо позов був
заявлений у сумі 600 грн., а задо­
волений
на 400 грн. і судові витрати склали 30 грн., то ці витрати
розподіляються у такий спосіб: 600 : 400 = 30 :
х; х = 20 грн. Ос­
кільки рішення постановлене у цій частині проти
відповідача, то він і сплачує дану суму, а
частину витрат, що залишилася (10 грн.),
сплачує позивач, тому що вона буде пропорційна тій сумі, у якій позивачу
відмовлено.

3.    Коментована
стаття згідно з головним принципом розподі­лу судових витрат регулює й інші
варіанти вирішення питань про судові витрати у декількох можливих ситуаціях
(части­ни 2-5 статті). Так, частини 2 та 4 цієї статті передбачають ви­падки
компенсації судових витрат за рахунок держави. Якщо обидві сторони звільнені
від оплати судових витрат, вони компенсуються
за рахунок держави Державною судовою ад­
міністрацією в їх фактичному
розмірі, але не більше від гра­ничних розмірів компенсації таких витрат згідно
з додатком (п. 2 Постанови Кабінету
Міністрів України від 27 квітня 2006р.
№590 „Про граничні розміри
компенсації витрат, пов\’язаних з
розглядом
цивільних та адміністративних справ, і порядок їх ком­
пенсації за рахунок держави\”). Наприклад, підпункт
2 п. 1 Додатка
до зазначеної постанови передбачає граничний розмір
компенса­ції витрат за правову допомогу – вона не повинна перевищува­
ти суму, що обчислюється виходячи з того, що
особі , яка надає
правову допомогу, виплачується 5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за повний робочий день.
Зазначені правила ко­
ментарів не потребують, оскільки викладені чітко та
зрозуміло.

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code