Науково-практичний коментар до ст. 96 Цивільного процесуального кодексу України

Стаття
96.     Вимоги, за якими може бути видано
судовий наказ

1.  Судовий наказ може бути видано, якщо:

1)     заявлено вимогу, яка грунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі;

2)      заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати;

3)    заявлено вимогу про компенсацію витрат на
проведення розшуку відповідача, боржника,
дитини або транспортних засобів боржника.

2.  Судовий наказ може бути видано і в інших
випадках, встанов­лених законом.

1.       Коментована стаття містить перелік вимог, за якими
заявник може звертатись до суду за видачею судового наказу. Цей перелік не
є вичерпним, оскільки частина 2 її зазначає, що судовий наказ може бути видано і в інших випадках, встановлених
законом.

2.      Судовий наказ може бути видано, якщо заявлено
вимогу, яка грунтується на
правочині, вчиненому у письмовій формі. Уявляєть­ся, що у даному випадку закон розуміє просту та «кваліфіковану» письмову форму. Згідно зі ст. 208 ЦК у письмовій
формі належить вчиняти правочини між
юридичними особами і правочини між фі­зичною та юридичною особами, крім
правочинів, які можуть вчи­нятися усно (ст. 206 ЦК); правочини фізичних
осіб між собою на суму, що перевищує у
двадцять і більше разів розмір неоподатко­вуваного мінімуму доходів громадян,
крім правочинів, які повніс­тю виконуються у момент їх вчинення, за
винятком правочинів, що підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації,
а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх
недійсність; інші правочини, щодо яких законом
встановлена письмова форма. Правочин, вчинений у пись­мовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню
лише у випад­ках, встановлених законом (наприклад, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу,
житлового бу­динку (квартири) або іншого нерухомого майна) або домовленістю сторін.