Науково-практичний коментар до ст. 119 Цивільного процесуального кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 119 Цивільного процесуального кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 119 Цивільного процесуального кодексу України

Стаття
119.   Форма і зміст позовної заяви

1.     Позовна заява
подається в письмовій формі.

2.     Позовна заява
повинна містити:

    1)     найменування
суду, до якого подається заява;

2)     ім\’я
(найменування) позивача і відповідача, а також ім\’я пред­
ставника позивача, якщо позовна заява
подасться представником, їх місце проживання
або місцезнаходження, поштовий індекс, номер
засобів зв\’язку, якщо такий
відомий;

3)     зміст позовних
вимог;

4)     ціну позову
щодо вимог майнового характеру;

5)     виклад
обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

6)     зазначення доказів, що підтверджують кожну
обставину, наяв­
ність
підстав для звільнення від доказування;

7)      перелік документів, що додаються до заяви.

    3.     Позовна заява підписується позивачем або його
представником
із
зазначенням дати її подання.

4.     Позовна заява повинна відповідати іншим вимогам,
встановле­
ним законом.

5.     До позовної заяви додаються документи, іцо
підтверджують сплату судового збору та оплату витрат на інформаційно-технічне
забезпечення розгляду справи.

6.     У разі пред\’явлення позову особами, які діють на
захист прав,
свобод та інтересів іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підста­ви такого звернення.

7.      Якщо позовна заява подається представником позивача,
до
позовної
заяви додається довіреність чи інший документ, що підтвер­
джує його повноваження.

8.      Позовна заява, подана після забезпечення доказів або
позову,
повинна містити, крім зазначеного у частині другій цієї статті, відо­мості про забезпечення доказів або
позову.

 

1.       Новий
ЦПК містить норми про право на позов і норми про
порядок
здійснення цього права у зворотній послідовності, ніж ЦПК 1963 року. Уявляється, що така послідовність є необгрунтованою як з
теоретичних, так і з практичних підходів. При вирішен­ні питання про прийняття
заяви головними та першочерговими є
вимоги
закону, які визначають, чи має заявник право на позов, і
лише після
позитивної відповіді на це питання перевіряється, чи додержується він порядку
здійснення цього права.

2.       Деякі
з умов, що визначають порядок здійснення права на
подання заяви, викладені у коментованій статті.
Перш за все це
вимога до
форми заяви: вона подається у письмовій формі. Інших
вимог до форми заяви стаття не передбачає. Тому
необгрунтовани
ми є вимоги
деяких судців стосовно того, щоби позовні заяви від­
повідали певним зразкам. Стосовно змісту позовної
заяви частина
2 передбачає
обов\’язкові вимоги до позовної заяви, а частина 4 цієї статті зазначає, що цей
перелік не є вичерпним. Уявляється, що за­конодавець допускає додаткові вимоги
до заяв з окремих категорій
цивільних
справ. Так, по справах про розірвання шлюбу, подружжя,
яке має дітей, має право подати до суду заяву про
розірвання шлюбу
разом із
письмовим договором про те, з ким із них будуть прожива­ти діти, яку участь у
забезпеченні умов їхнього життя братиме той з 
батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним прав на особисте виховання дітей (ст.
109 СК), а у заяві необ­
хідно зазначати наявність дітей,
їх вік і т. ін.

3. Коментована стаття також вказує на
необхідні додатки до по­
зовної
заяви: документи, що підтверджують сплату судового збору та витрат на
інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи,
доручення чи інший документ про повноваження
представника,
якщо позовна заява ним подається, та ін.

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code