Науково-практичний коментар до ст. 123 Цивільного процесуального кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 123 Цивільного процесуального кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 123 Цивільного процесуального кодексу України

Стаття 123.  
Зустрічний позов

1.  Відповідач мас
право до або під час попереднього судового засі­
дання пред\’явити зустрічний позов.

2.    Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з
первісним
позовом, якщо обидва позови взаємопов\’язані і спільний їх розгляд є доцільним,
зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин,
або коли вимоги за
позовами можуть зараховуватися, або коли задо­волення зустрічного позову може
виключити повністю або частково
задоволення первісного позову.

3.      Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду
об\’єднуються в
одне
провадження з первісним позовом. 

1. Коментована стаття встановлює окремі
умови прийняття до
розгляду
зустрічного позову, тобто вона вказує на один із способів
захисту відповідача проти пред\’явленого до нього
позову.

Аналіз законодавства і судової практики
приводить до виснов­
ку, що є
три способи захисту проти позову: невизнання позову, за­
перечення
проти нього і зустрічний позов.

Невизнання позову – невмотивоване
відхилення відповідачем
вимог позивача за простою
формулою: позов, пред\’явлений до мене, не визнаю.

Заперечення проти позову – відхилення позову з посиланнями на певні
обставини і з пред\’явленням відповідних доказів. Воно може носити характер процесуальний або матеріально-правовий. При процесуальних запереченнях відповідач
заперечує проти ви­никнення справи, стверджує, що вона виникла незаконно, тому
що с
права непідсудна суду, наприклад, або тотожний спір вже виріше­но судом тощо. Якщо суд визнає
обґрунтованість цих заперечень, провадження по справі підлягає закриттю або
заява підлягає зали­шенню без розгляду. У випадку матеріально-правових
заперечень відповідач не посилається на незаконність виникнення справи, але
відхиляє пред\’явлені до нього вимоги, заперечує проти задоволен­ня позову,
наприклад, на підставі пропуску строку позовної дав­ності. Якщо суд визнає
обґрунтованими ці заперечення, то вино­
ситься рішення про відмову в задоволенні позову.

Зустрічний позов – це активний захист
проти позову, захист «нападом» на позивача. Зустрічним позовом є позов
первісного
відповідача до первісного позивача.

Зустрічний позов є найбільш дієвим
засобом захисту відпові­
дача
проти позову, тому що спрямований на повний чи частковий
підрив підстави первісного позову. Задоволення
зустрічного позо­
ву повністю
або частково виключає задоволення первісного позову.
Так, наприклад, задоволення позову відповідача про
заперечення батьківства виключає задоволення позову про стягнення аліментів
на дитину.

2.       Коментована стаття встановлює умови
прийняття до розгляду
зустрічного
позову. Першою умовою є час пред\’явлення зустріч­
ного позову. До введення в дію нового ЦПК ст. 140
ЦПК 1963 р.
допускала
пред\’явлення зустрічного позову фактично до ухвален­
ня судового рішення. З незрозумілих причин
законодавець істотно
обмежив
можливості відповідача по захисту його права тим, що
передбачив
його право пред\’явити зустрічний позов лише до або під час попереднього судового засідання. Другою умовою прий­няття цього позову є його взаємозв\’язок із
первісним позовом. Цей зв\’язок може проявлятися, головним чином, у тому, що
обидва по­
зови випливають з одного
правовідношення. Так, позов про запе­
речення
батьківства є зустрічним відносно позову про стягнення
аліментів на дитину. Крім того, взаємозв\’язок
може полягати й у
тому, що вимоги по основному і зустрічному позовах
однорідні і можуть зараховуватися. Так, у
разі пред\’явлення власником бу­динку позову про виселення наймача через
несплату обумовленої
договором найму
суми, останній може пред\’явити зустрічний по­
зов про стягнення коштів, витрачених ним на капітальний ремонт будинку.

3.       За змістом цієї статті однією з умов
прийняття зустрічного позову є доцільність сумісного розгляду основного і
зустрічного
позовів. Доцільно їх розглядати в одному
процесі тоді, коли це дозволить
більш повно і об\’єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємини сторін, виключити винесення взає-мо суперечливих або взаємовиключних судових
рішень. І, навпаки, недоцільно розглядати ці вимоги сумісно тоді, коли це
затягне роз­
гляд справи, а вимоги
повністю можуть бути розглянуті окремо. 

4. Якщо дотримано всі умови (про останню
вимогу див. комен­
тар до ст.
124 ЦПК) пред\’явлення зустрічного позову, суд об\’єднує
своєю
ухвалою в єдине провадження первісний і зустрічний по­зови. А якщо суд відмовляє у прийнятті зустрічного позову? Уяв­ляється,
що така відмова також повинна оформлюватися відповід­
ною ухвалою, яку можна оскаржити, хоча це прямо і
не зазначено
у ст. 293 цього
Кодексу, оскільки така ухвала буде відмовою у від­
критті провадження по
зустрічному позову.

може пред\’являтись до або під час попереднього судового засідан­ня. Уявляється, що таке правило не
прийнятне відносно позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо
предмету спо­ру, оскільки ст. 34 ЦПК встановлює її право пред\’являти позов до
однієї чи обох сторін до закінчення
судового розгляду. Сумнівним буде висунення до позову третьої особи й інших
вимог, зазначених
уст. 123 ЦПК.

5. Уявляється, що до позову третьої особи, яка заявляє само­стійні вимоги щодо предмету спору, можливо
застосовувати лише
правила ст. 124
ЦПК. А з урахуванням того, що ст. 124 ЦПК має
відсильний характер, у
коментованій статті потрібно посилатись на статті 119, 120, 121 цього Кодексу.

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code