Науково-практичний коментар до ст. 124 Цивільного процесуального кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 124 Цивільного процесуального кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 124 Цивільного процесуального кодексу України

Стаття
124.   Форма і зміст зустрічної позовної
заяви

1.    Зустрічна
позовна заява, яка подається з додержанням загальних
правил пред\’явлення
позову, повинна відповідати вимогам статей 119
і 120 цього Кодексу.

2.    До зустрічної
позовної заяви, поданої з порушенням вимог, вста­
новлених частиною
першою цієї статті, застосовуються положення
статті 121 цього Кодексу.

1. Коментована стаття встановлює ще одну з
умов прийняття
зустрічного
позову: зустрічна позовна заява повинна відповідати
вимогам статей 119 і 120 ЦПК, має бути оплаченою
судовим збо­
ром і т. ін.,
тобто тим же вимогам, що і позовна заява по первісному
позову. Якщо вимоги статей 119 і 120 ЦПК
порушені, то і наслідки
цього
такі ж самі (див. коментар до ст. 121 ЦПК).

Зустрічний позов – це активний захист проти позову, захист «нападом» на позивача. Зустрічним позовом є позов первісного відповідача до первісного позивача.

 

Зустрічний позов є найбільш дієвим засобом захисту відпові­дача проти позову, тому що спрямований на повний чи частковий підрив підстави первісного позову. Задоволення зустрічного позо­ву повністю або частково виключає задоволення первісного позову. Так, наприклад, задоволення позову відповідача про заперечення батьківства виключає задоволення позову про стягнення аліментів на дитину.

2.       Коментована стаття встановлює умови прийняття до розгляду зустрічного позову. Першою умовою є час пред\’явлення зустріч­ного позову. До введення в дію нового ЦПК ст. 140 ЦПК 1963 р. допускала пред\’явлення зустрічного позову фактично до ухвален­ня судового рішення. З незрозумілих причин законодавець істотно обмежив можливості відповідача по захисту його права тим, що передбачив його право пред\’явити зустрічний позов лише до або під час попереднього судового засідання. Другою умовою прий­няття цього позову є його взаємозв\’язок із первісним позовом. Цей зв\’язок може проявлятися, головним чином, у тому, що обидва по­зови випливають з одного правовідношення. Так, позов про запе­речення батьківства є зустрічним відносно позову про стягнення аліментів на дитину. Крім того, взаємозв\’язок може полягати й у тому, що вимоги по основному і зустрічному позовах однорідні і можуть зараховуватися. Так, у разі пред\’явлення власником бу­динку позову про виселення наймача через несплату обумовленої договором найму суми, останній може пред\’явити зустрічний по­зов про стягнення коштів, витрачених ним на капітальний ремонт будинку.

3.       За змістом цієї статті однією з умов прийняття зустрічного позову є доцільність сумісного розгляду основного і зустрічного позовів. Доцільно їх розглядати в одному процесі тоді, коли це дозволить більш повно і об\’єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємини сторін, виключити винесення взає-мо суперечливих або взаємовиключних судових рішень. І, навпаки, недоцільно розглядати ці вимоги сумісно тоді, коли це затягне роз­гляд справи, а вимоги повністю можуть бути розглянуті окремо.

4. Якщо дотримано всі умови (про останню вимогу див. комен­тар до ст. 124 ЦПК) пред\’явлення зустрічного позову, суд об\’єднує своєю ухвалою в єдине провадження первісний і зустрічний по­зови. А якщо суд відмовляє у прийнятті зустрічного позову? Уяв­ляється, що така відмова також повинна оформлюватися відповід­ною ухвалою, яку можна оскаржити, хоча це прямо і не зазначено у ст. 293 цього Кодексу, оскільки така ухвала буде відмовою у від­критті провадження по зустрічному позову.