Науково-практичний коментар до ст. 135 Цивільного процесуального кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 135 Цивільного процесуального кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 135 Цивільного процесуального кодексу України

Стаття 135.   Розгляд заяви про забезпечення доказів

1.     Заява про забезпечення доказів
розглядається судом, який роз­глядає справу, а якщо позов ще не пред\’явлено, –
місцевим загальним
судом, у
межах територіальної підсудності якого можуть бути вчинені
процесуальні дії щодо забезпечення доказів.

2.     Заява про забезпечення доказів
розглядається протягом п\’яти
днів
з дня її надходження з повідомленням сторін та інших осіб, які
беруть участь у справі. Присутність цих
осіб не є обов\’язковою.

3.     У разі обгрунтованої вимоги заявника, а
також якщо не можна встановити, до кого може бути згодом пред\’явлено позов,
заява про забезпечення доказів розглядається судом невідкладно лише за учас­
тю заявника.

4.     Питання про забезпечення доказів
вирішується ухвалою. Ос­карження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її
виконання,
а також не перешкоджає розгляду справи.

5.     Якщо після вчинення процесуальних дій щодо
забезпечення доказів позовну заяву подано до іншого суду, протоколи та інші
матеріали щодо забезпечення доказів надсилаються до суду, який
розглядає справу.

 

1.      Частина перша та друга цієї статті визначають строк і по­рядок розгляду заяв про забезпечення доказів.
Заява про забезпе­
чення доказів
розглядається судом, який розглядає справу, а якщо
справа ще не відкрита, – місцевим судом, де мають
бути вчинені дії
щодо забезпечення
доказів. Про дії по забезпеченню доказів пові­домляються заінтересовані особи,
але неявка їх не перешкоджає
розгляду
заяви, якщо у суду є дані про належне повідомлення цих
осіб про час і
місце розгляду заяви.

2.      Частина 4 статті визначає, що питання про
забезпечення до­
казів
вирішується ухвалою суду, яка за змістом цієї частини може
бути оскаржена. Однак ст. 293 цього
Кодексу, що вичерпно пере­
лічує ухвали, які можуть бути
самостійним об\’єктом оскарження, не
передбачає ані ухвали про задоволення заяви, ані ухвали про відмову у
забезпеченні доказів. Це протиріччя потрібно усунути
відповідною зміною
ЦПК.