Науково-практичний коментар до ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України

Стаття
137.   Витребування доказів

1.    У випадках, коли
щодо отримання доказів у сторін та інших
осіб, які беруть участь у справі, є складнощі,
суд за їх клопотанням
зобов\’язаний
витребувати такі докази.

2.     У заяві про
витребування доказів має бути зазначено, який доказ
вимагається, підстави,
за яких особа вважає, що доказ знаходиться в іншої особи, обставини, які може
підтвердити цей доказ.

3.     Докази, які
вимагає суд, направляються до суду безпосередньо.
Суд може також
уповноважити заінтересовану особу, яка бере участь
у справі, одержати
доказ для представлення його суду.

4.     Особи, які не
мають можливості подати доказ, який вимагає суд,
взагалі або у
встановлені судом строки, зобов\’язані повідомити про це суд із зазначенням
причин протягом п\’яти днів з дня отримання
ухвали.

5.   За неповідомлення суду про неможливість подати
докази, а т
акож за неподання доказів, у тому
числі і з причин, визнаних судом 
неповажними, винні особи несуть
відповідальність, встановлену 
законом.

6.     Притягнення
винних осіб до відповідальності не звільняє їх від
обов\’язку подати суду докази.

7.     За клопотанням
сторони суд інформує в судовому засіданні про
виконання його вимог
щодо витребування доказів.

1. Хоча ст. 10 цього Кодексу і містить
вказівки на обов\’язок суду
сприяти
у витребуванні доказів, коментована стаття прямо вказує
на витребування доказів судом. Безумовно, докази у
більшій своїй
частині
подаються і мають подаватися сторонами й іншими осо­бами, що беруть участь у
справі. Але суд і зараз не звільнений від 
обов\’язку забезпечити справу доказами. Тому думки
про обов\’язок сторін подавати докази як виключно про їх обов\’язок є спірними і
передчасними.

2.     Якщо докази витребуються судом за клопотанням будь-кого з учасників процесу, то заявник повинен докладно
вказати, який
доказ слід витребувати,
який факт він може підтвердити або спро­стувати, відомості про те, що він може
знаходитися у зазначеного
адресата. З урахуванням правила належності
доказів суддя пови­нен розв\’язати питання про необхідність витребування доказу.

3.      Докази за вимогою суду надсилаються
безпосередньо до суду
або
видаються на руки стороні чи іншій особі, яка бере участь у справі і має
відповідні повноваження від суду, що розглядає спра­
ву. Слід звернути увагу, що новий ЦПК України
тепер не обмежує
можливість витребування доказів лише
письмовими доказами.

4. 3гідно з коментованою статтею громадяни,
а також державні, громадські та інші організації, підприємства зобов\’язані
неухильно
виконувати вимоги
суду про подання доказів до суду. Якщо вони та­
кої можливості не мають, то зобов\’язані повідомити
про це суд, вка­
завши при
цьому причину. В іншому разі вони несуть відповідаль­ність, встановлену
законом. При цьому притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх
від обов\’язку виконати вимоги суду
щодо подання доказів. Правило цієї статті спрямоване на забезпе­чення
своєчасного і правильного розгляду цивільної справи.

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code