Науково-практичний коментар до ст. 147 Цивільного процесуального кодексу України
Стаття
147. Проведення експертизи та висновок
експерта
1. Експертиза
проводиться в суді або поза судом, якщо це потрібно у зв\’язку з характером досліджень
або якщо об\’єкт досліджень не можливо доставити до суду.
2. Експерт дає у письмовій формі свій мотивований
висновок, який приєднується до справи. Суд має право за заявою осіб, які беруть участь у
справі, або з власної ініціативи запропонувати експерту дати усне пояснення
свого висновку. Усне пояснення заноситься до журналу судового засідання.
3. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли,
де, ким (ім\’я, освіта, спеціальність, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового
експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада
експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній
при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові,
які матеріали експерт використав, докладний опис проведених
досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обгрунтовані відповіді на
поставлені судом питання.
4. У висновку експерта обов\’язково повинно бути
зазначено, що його попереджено про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за
відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов\’язків.
5. Якщо експерт під час проведення експертизи
встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не
були поставлені питання, він мас право свої міркування про ці обставини включити до свого висновку.
6. Висновок експерта для суду не є обов\’язковим і
оцінюється судом за правилами, встановленими статтею 212 цього Кодексу.
7. Незгода суду з висновком експерта повинна бути
мотивована в рішенні або
ухвалі.
1. Коментована стаття регламентує порядок
проведення експертизи та
реквізити висновку експерта. Місцем проведення експертизи може бути суд або інше місце, якщо останнє
потрібно з характеру досліджень або якщо об\’єкт досліджень
неможливо доставити до суду. Згідно з
«Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз», затвердженою
наказом Мінюсту України від 08.10.98р., підставою для проведення експертиз в експертних установах є передбачений законом процесуальний документ: у
даному випадку ним є ухвала суду про
призначення експертизи. Експертизи в таких установах проводяться
співробітниками, які мають вищу освіту, пройшли відповідну підготовку та атестовані як експерти певної
спеціальності. їх можуть проводити також позаштатні працівники зазначених установ. Строки проведення
експертиз встановлюються керівником експертної установи (її структурного
підрозділу) у межах: 10 днів – щодо матеріалів з невеликою кількістю об\’єктів і
нескладних за характером досліджень; одного місяця – по інших.
2. Результатом
експертизи є письмовий мотивований висновок експерта, який приєднується до справи. Частина 3 коментованої статті докладно перелічує елементи його
змісту. Пункт 3 зазначеної у п. 1
коментарю Інструкції вказує, що висновок експерта складається з трьох частин: вступної, досліджувальної та висновків дослідження. У вступній частині висновку
вказуються: назва експертизи, її
номер і ВИД (додаткова, повторна і т. ін.); орган чи особа, які призначили її; дані про експерта; дата надходження матеріалів і дата підписання експертизи; питання, які
належить вирішній експертові; найменування
матеріалів для експертизи, спосіб доставки та вид упаковки об\’єктів;
обставини справи, які мають значення для висновку; відомості про присутніх під
час досліджень; попередження експерта про
його відповідальність за завідомо неправдивий висновок;
довідково-нормативні документи та методична література, використані експертом.
У досліджувальній частині висновку
описується процес дослідження
та його результати, а також дається обгрунтування висновку експерта. У заключній частині висновки
дослідження викладаються у вигляді відповідей на
поставлені питання у тій послідовності, в якій вони викладені у вступній
частині..(Див. докладніше п.п. 33-35 зазначеної Інструкції).
3. Висновок експерта згідно з частиною 2 ст. 57 цього Кодексу є одним із засобів доказування, тому він не є обов\’язковим для суду і оцінюється ним за правилами, встановленими
для оцінки усіх доказів. Якщо суд не погоджується з висновком експерта, він все ж повинен мотивувати свою незгоду у рішенні або ухвалі.
Leave a Reply