Науково-практичний коментар до ст. 169 Цивільного процесуального кодексу України

1. Суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 157 цього Кодексу, у разі:

1) неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки;

2) першої неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) першої неявки без поважних причин належним чином повідомленого позивача в судове засідання або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності;

4) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

2. Неявка представника в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки не є перешкодою для розгляду справи. За клопотанням сторони та з урахуванням обставин справи суд може відкласти її розгляд.

3. У разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

4. У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

5. Наслідки, визначені частинами другою – четвертою цієї статті, настають і в разі, якщо сторона залишить залу судового засідання.

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР

до статті 169 Цивільного процесуального кодексу України

1. Коментована стаття встановлює наслідки неявки у судове засідання осіб, які беруть участь у справі, а не будь-яких учасників процесу.

Неявка у судове засідання – це відсутність особи в залі судового засідання під час розгляду справи, незалежно від причин, або залишення залу судового засідання.

Всесторонність, об\’єктивність та правильність розгляду справи та постановлення правосудного рішення залежить від участі в розгляді справи усього складу осіб, які беруть участь у справі по конкретному правовому спору, що переданий на розгляд суду.

2. Правові наслідки неявки залежать від чотирьох обставин: 1) належності повідомлення особи, яка не з\’явилася, про час і місце розгляду справи; 2) причини неявки; 3) процесуального статусу особи; 4) розсуду суду.

3. Суд зобов\’язаний відкласти розгляд справи у таких випадках:

– у разі неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки. Цей правовий наслідок настає і у випадках, коли суду достеменно відомо про те, що особа знає про час та місце розгляду справи, але відомостей про вручення судових повісток, заповнених належним чином, у справі не має;

– у разі першої неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними. Часто особи, які беруть участь у справі звертаються до суду з клопотаннями про відкладення розгляду справи, покликаючись на обставини, що їм перешкоджають взяти участь в засіданні: хвороба, відрядження, участь в інших судових засіданнях тощо. Ці причини, як правило, визнаються судом поважними;

– у разі першої неявки без поважних причин належним чином повідомленого позивача в судове засідання або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Іншими словами, якщо позивач не з\’явиться в судове засідання вперше, то розгляд справи буде відкладено завжди, за винятком випадку, коли сам позивач письмово просив справу розглядати без нього;

– у разі, якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Це може бути викликано недостатньою поінформованістю представника про фактичні обставини справи, недостатністю засобів доказування, необхідності з\’ясування дійсного волевиявлення позивача. Для того, що б суд мав підстави визнати явку сторони обов\’язковою, про це зацікавлена особа повинна заявити клопотання. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Про відкладення розгляду справи суд постановляє ухвалу, в якій визначається час наступного засідання.

4. Неявка представника в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки не є перешкодою для розгляду справи. Але за клопотанням сторони та з урахуванням обставин справи суд може відкласти її розгляд.

Ця норма стосується, насамперед, договірних представників. Норма застосовується у випадку, коли сторона з\’явилася, а представник – ні. Якщо не з\’явилися ні сторона, ні її представник, то застосовуються наслідки, передбачені для неявки сторони.

Вирішуючи питання про відкладення розгляду справи, суд враховує складність справи, попередню участь представника у справі, стадію розгляду, готовність сторони до самостійного захисту своїх інтересів, добросовісність дій представника, який не з\’явився, доведеність поважності причини неявки, думку інших осіб, які беруть участь у справі.

Сама по собі неявка представника, якщо при цьому не заявлено відповідне клопотання, не може бути підставою для відкладення розгляду справи.

5. У разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, незалежно від причин неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду. Наслідок неявки позивача, передбачений у ч. 3 коментованої статті є імперативним, тобто застосовується в усіх випадках повторної неявки, незалежно від того чи є можливість вирішити спір по суті.

Неявка до суду позивача може свідчити про втрату ним інтересу до вирішення справи. Вирішення спору в такому випадку було б порушенням принципу диспозитивності.

Повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

6. Якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). При цьому застосовуються умови, необхідні для постановлення заочного рішення, передбачені ст. 224 ЦПК, а саме:

– позивач не заперечує проти такого вирішення справи, тобто згідний із заочним розглядом справи;

– у разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів;

– відповідач повинен знати про предмет, підстави та розмір позову.

Коментована норма не передбачає, як повинен діяти суд, якщо позивач згоди на заочний розгляд справи не дає. Вважаємо, що в цьому випадку, суд зобов\’язаний відкласти розгляд справи.

7. Наслідки неявки сторони застосовуються також і разі, якщо вона залишить залу судового засідання. Це правило застосовується лише до сторін (позивача і відповідача). Відтак, залишення зали представником сторони не дає підстав для застосування наслідків неявки.

Залишення залу засідання може відбутися на будь-якій стадії судового розгляду та з різних причин. Для застосування ч. 5 коментованої статті це не має значення. Проте, обставини, за яких це відбулося, повинні враховуватися судом. Якщо сторона відсутня у залі внаслідок протиправних дій суду або інших осіб (вигнали, видалили, обманули), то вона не може вважатися такою, що залишила зал за власною волею. Якщо особа залишає зал у зв\’язку із різким погіршенням самопочуття, за природніми потребами, суд повинен з повагою ставитися до прав людей і не повинен застосовувати процесуальні наслідки, які мають каральний характер.

У разі залишення залу позивачем настають спеціальні правові наслідки. Відповідно до ч. 9 п. 1 ст. 207 ЦПК суд залишає заяву без розгляду, якщо позивач до закінчення розгляду справи покинув судове засідання і не подав суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

8. За неповагу до суду настає відповідальність за ст. 185-3 КпАП у порядку, передбаченому цим Кодексом. Йдеться про злісне ухилення від явки до суду свідка та експерта згідно правил цивільного судочинства, непідкорення розпорядженню головуючого чи порушення порядку під час судового засідання свідком, позивачем, відповідачем та іншими громадянами; повторну неявку сторін або однієї з них без поважних причин чи неповідомлення ними про причини неявки на другий виклик (за умов, зазначених у ЦПК) або вчинення будь-яких інших дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил.