Науково-практичний коментар до ст. 282 Цивільного процесуального кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 282 Цивільного процесуального кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 282 Цивільного процесуального кодексу України

Стаття 282. Рішення суду
 
1. Залежно від встановлених обставин суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні.
2. Рішення про задоволення заяви лікаря-психіатра, представника психіатричного закладу є підставою для надання відповідної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
3. Рішення про відмову в задоволенні заяви про продовження амбулаторної психіатричної допомоги, продовження госпіталізації, а також рішення про задоволення заяви фізичної особи чи її законного представника є підставою для припинення надання зазначеної примусової психіатричної допомоги.
НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР
до статті 282 Цивільного процесуального кодексу України
1. Суд, дослідивши усі обставини справи, вивчивши усі подані докази, ухвалює одне з двох рішень – або про задоволення заяви, або про відмову в її задоволенні.
Судове рішення повинно відповідати загальним вимогам до рішення суду.
2. Рішення про задоволення заяви лікаря-психіатра про проведення психіатричного огляду у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги та її продовження в примусовому порядку, а також рішення про задоволення заяви представника психіатричного закладу про госпіталізацію особи до цього закладу та її продовження у примусовому порядку у мотивувальній частині повинні містити посилання на докази та обставини, що підтверджують наявність визначених Законом \”Про психіатричну допомогу\” підстав для надання таких видів психіатричної допомоги у примусовому порядку. Відповідно рішення про відмову в задоволенні таких заяв повинно містити обґрунтування та підтвердження відсутності таких підстав.
3. Рішення про задоволення заяви особи, якій надається психіатрична допомога у примусовому порядку, або її законного представника про припинення цієї допомоги у мотивувальній частині повинно містити обґрунтування та підтвердження зібраними доказами факту видужання особи або такої зміни стану її психічного здоров\’я, що не потребує надання психіатричної допомоги в примусовому порядку. Відповідно рішення суду про відмову в задоволенні такої заяви повинно містити обґрунтування та підтвердження відсутності такого факту.
4. Рішення про задоволення заяви лікаря-психіатра, представника психіатричного закладу є єдиною законною підставою для надання відповідного виду психіатричної допомоги у примусовому порядку.
Рішення про відмову в задоволенні заяви про продовження амбулаторної психіатричної допомоги, продовження госпіталізації, а також рішення про задоволення заяви фізичної особи чи її законного представника є підставою для припинення надання зазначеної примусової психіатричної допомоги.

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code