Науково-практичний коментар до ст. 333 Цивільного процесуального кодексу України

 

1. У касаційному порядку справа розглядається колегією у складі п\’яти суддів без повідомлення осіб, які беруть участь у справі. У разі необхідності особи, які брали участь у справі, можуть бути викликані для надання пояснень у справі.

2. Головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа, за чиєю скаргою та на рішення, ухвалу якого суду розглядається.

3. Суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст оскаржуваного рішення суду та доводи касаційної скарги.

4. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, дають свої пояснення, першою дає пояснення сторона, яка подала касаційну скаргу. Якщо рішення оскаржили обидві сторони, першим дає пояснення позивач. Суд може обмежити тривалість пояснень, встановивши для всіх осіб, які беруть участь у справі, рівний проміжок часу, про що оголошується на початку судового засідання.

5. У своїх поясненнях сторони та інші особи, які беруть участь у справі, можуть наводити тільки ті доводи, які стосуються підстав касаційного розгляду справи.

6. Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд виходить до нарадчої кімнати.

7. У разі потреби під час розгляду справи може бути оголошено перерву або розгляд її відкладено.

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР

до статті 333 Цивільного процесуального кодексу України

1. Розгляд справи відбувається в судовому засіданні, яке провадиться в приміщенні суду касаційної інстанції. В судове засідання ні скаржник, ні особи, які брали участь у справі, не викликаються. У разі необхідності вони можуть бути викликані для надання пояснень у справі. Необхідність виклику осіб вирішує суд касаційної інстанції.

Ця норма суперечить п. 3 ст. 7 Закону України \”Про судоустрій та статус суддів\”, відповідно до якого ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції. Коментована норма істотно обмежує права осіб, які беруть участь у справі, передбачені іншим законодавством. На нашу думку, така позиція є неправильною і не сприяє досягненню завдань цивільного судочинства. Якщо в залі немає осіб, які беруть участь у справі, то судовий розгляд фактично зводиться до обговорення рішення суду між суддями, які входять до складу колегії.

Якщо скаржник бажає взяти участь у касаційному розгляді справи і клопоче про це, покликаючись на згадану вище норму Закону \”Про судоустрій та статус суддів\”, йому повинна бути забезпечена можливість взяти участь в судовому засіданні суду касаційної інстанції.

2. Склад суду при розгляді справи в касаційному порядку регламентовано п. 4 ст. 18 ЦПК, де передбачено, що розгляд здійснюється судовою колегією у складі не менше 3 суддів.

3. У призначений час головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа, за чиєю скаргою та на рішення якого суду розглядається. Після цього з\’ясовує, хто з осіб, які брали участь у справі, з\’явився, перевіряє їх особу, а також повноваження представників, потім оголошує склад суду, а також прізвище перекладача і роз\’яснює особам, які беруть участь у справі, їх право заявляти відводи та інші процесуальні права і обов\’язки.

У разі заявлення відводів, клопотань і заяв особами, які беруть участь у справі, з усіх питань, пов\’язаних з розглядом справи в касаційній інстанції, вони вирішуються судом після заслуховування думки інших осіб, які беруть участь у справі, в порядку, встановленому ЦПК.

Суддя-доповідач в необхідному обсязі доповідає зміст рішення суду, що оскаржується, та доводи касаційної скарги, подання. Особи, які беруть участь у справі, дають свої пояснення. Суд може обмежити тривалість пояснень, встановивши для всіх осіб, які беруть участь у справі, рівний проміжок часу, про що оголошується на початку судового засідання.

В своїх поясненнях сторони, прокурор, інші особи, які беруть участь у справі, вправі наводити тільки ті доводи, які стосуються підстав касаційного розгляду справи.

Судових дебатів в касаційному провадженні не передбачено.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд виходить до нарадчої кімнати.

У разі потреби, яка визначається на розсуд суду, під час розгляду справи може бути оголошено перерву або розгляд її відкладено.

4. Статтею 333 ЦПК встановлено порядок розгляду справи судом касаційної інстанції, який є відмінним від порядку, встановленого для судів першої та апеляційної інстанцій. У зв\’язку з цим, зокрема у касаційній інстанції, не застосовуються правила про передачу спору на розгляд третейського суду (стаття 17 ЦПК), про зміну предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог (стаття 31 ЦПК), про пред\’явлення зустрічного позову (стаття 123 ЦПК), про прийняття позову третьої особи із самостійними вимогами (стаття 125 ЦПК), про об\’єднання і роз\’єднання позовів (стаття 126 ЦПК), про визнання позову (стаття 174 ЦПК), про залишення позову без розгляду (пункт 5 частини першої статті 207 ЦПК). Не застосовується також правило про недопустимість вирішення справи за умови неявки позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності (частина третя статті 169 ЦПК), оскільки у касаційному порядку справа розглядається без повідомлення осіб, які беруть участь у справі (частина перша статті 333 ЦПК).