Науково-практичний коментар до ст. 27 Цивільного процесуального кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 27 Цивільного процесуального кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 27 Цивільного процесуального кодексу України

Стаття 27. Запобігання обмеженню можливості фізичної особи мати цивільні права та обов\’язки
 
1. Правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов\’язки, є нікчемним.
2. Правовий акт Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб не може обмежувати можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов\’язки, крім випадків, коли таке обмеження передбачено Конституцією України.
 
Коментар:
 
1. Як вже підкреслювалося, правоздатність є природною категорією, яка є невіддільною від особи та невідчужуваною. Звідси слідує, що фізична особа – носій правоздатності – не може відмовитись від неї або обмежити її навіть за власною волею, на підставі правочину. Досить часто на практиці в договорах контрагенти включають умову про те, що при невиконанні своїх обов\’язків одним з них другий зобов\’язується не звертатися до суду, а заявити про свої претензії в позасудовому порядку іншій стороні. Як підкреслює в своєму рішенні Конституційний Суд України, обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов\’язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує (абзац сьомий пункту 3 Рішення КСУ від 9 липня 2002 року (справа про досудове врегулювання спорів).
 
Обмеження правоздатності слід відрізняти від відмови особи від свого суб\’єктивного права. Так, у зв\’язку із запровадженням інституту спадкового договору (ст. ст. 1302 – 1308 ЦК) у науковій літературі були висловлені думки, що ч. 2 ст. 1307 ЦК, яка оголошує нікчемним заповіт, який відчужувач склав щодо майна, вказаного у спадковому договорі, тим самим обмежує правоздатність фізичної особи, позбавляючи її всупереч ст. 27 ЦК можливості скласти заповіт (Див.: Коваленко Т. П. Спадковий договір // Цивільне право України: Підручник / За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – Книга 2. – С. 632). Однак в даному випадку мова йде не про анулювання у особи самої можливості скласти заповіт, а про визнання такого заповіту нікчемним, якщо ним охоплюється теж майно, що і спадковим договором. Особа не позбавляється можливості скласти заповіт і посвідчити його у нотаріуса, але при конкуренції заповіту і спадкового договору, предметом яких виступає одне і теж майно, перевага надається положенням договору.
 
Правочин, умовами якого обмежується цивільна правоздатність фізичної особи, є повністю або частково (в частині положень, які обмежують правоздатність) нікчемним з моменту укладення, тобто визнання такого правочину судом недійсним не вимагається.
 
2. Частина друга ст. 27 встановлює, що обмеження правоздатності допускається лише у виключних випадках, передбачених Конституцією України. Підзаконні нормативні акти, передбачені ч. 2 ст. 27, можуть містити норми про обмеження правоздатності лише якщо вони грунтуються на нормах Конституції України.
 
Згідно ч. 2 ст. 64 Конституції окремі обмеження прав і свобод можуть встановлюватися в умовах воєнного або надзвичайного стану із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24 – 29, 40, 47, 51, 52, 55 – 63 Конституції.
 
Разом з тим ч. 2 цієї статті слід піддати розширювальному тлумаченню, оскільки підстави для обмеження правоздатності можуть випливати не лише з Конституції, але й з інших законів. На це вказує сам зміст ч. 2 ст. 27 ЦК, яка не дозволяє підзаконним актам обмежувати можливості фізичної особи мати права та обов\’язки, які не заборонені законом. З цього слідує, що закон, як і Конституція, може передбачати обмеження правоздатності фізичної особи. Наприклад, вступ в законну силу вироку суду, за яким фізична особа визнається винною у вчиненні злочину, і якій призначено покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, може тягнути за собою заборону особі займатися підприємницькою діяльністю.

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code