Науково-практичний коментар до ст. 84 Цивільного кодексу України

 

1. Товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи.

 

Коментар:

 

1. У коментованій статті визначено критерій віднесення товариств до категорії підприємницьких і вичерпний перелік видів підприємницьких товариств. Таким критерієм закон визнає можливість розподілу між учасниками прибутку, одержаного в результаті провадження товариством підприємницької діяльності.

 

2. Закритий перелік видів підприємницьких товариств означає, що домовленістю суб\’єктів приватного права не можуть бути створені нові види юридичних осіб. Метою такого імперативного правила є забезпечення стабільності майнового обороту і гарантування мінімального рівня відповідальності одного учасника за цивільно-правові зобов\’язання перед іншим учасником приватних правовідносин.

 

Підприємницькі товариства можуть бути створені лише у вигляді повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства та виробничого кооперативу. Більш детальне регулювання правового статусу підприємницьких товариств реалізоване в окремих законах (Закон України \”Про господарські товариства\”, Закон України \”Про кооперацію\”, Закон України \”Про сільськогосподарську кооперацію\”, Господарський кодекс України).

 

Виходячи з закритого переліку видів підприємницьких товариств згідно ЦК викликає питання щодо статусу споживчих товариств. Такі товариства, як це випливає із ч. 4 ст. 6 і ч. 1 ст. 12 Закону України \”Про споживчу кооперацію\”, вправі здійснювати господарську діяльність з метою отримання прибутку та подальшого його розподілу між членами споживчого товариства. Тому споживчі товариства мають визнаватись суб\’єктами підприємництва, хоча непрямо в ст. 86 ЦК вони віднесені до непідприємницьких товариств. ЦК не визначено правовий статус приватних підприємств та фермерських господарств (ст. 114 ГК), які є досить поширеними учасникам сучасних цивільних правовідносин.