Науково-практичний коментар до ст. 90 Цивільного кодексу України

 

1. Юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму.

Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності.

Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування.

2. Юридична особа, що є підприємницьким товариством, може мати комерційне (фірмове) найменування.

Комерційне (фірмове) найменування юридичної особи може бути зареєстроване у порядку, встановленому законом.

3. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.

4. У разі зміни свого найменування юридична особа крім виконання інших вимог, встановлених законом, зобов\’язана помістити оголошення про це в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, та повідомити про це всім особам, з якими вона перебуває у договірних відносинах.

5. Юридична особа не має права використовувати найменування іншої юридичної особи.

 

Коментар:

 

Найменування призначене для індивідуалізації учасників цивільного обороту. Зміст поняття \”найменування юридичної особи\” в ст. 90 ЦК містить два поняття: перше стосується власне найменування, а друге – комерційного (фірмового) найменування юридичної особи. Наприклад, найменування повного товариства має містити імена (найменування) всіх його учасників, слова \”повне товариство\”, або містити ім\’я (найменування) одного чи кількох учасників із доданням слів \”і компанія\”, а також слова \”повне товариство\” (ч. 4 ст. 119 ЦК).

 

За ч. 5 даної статті юридична особа не має права використовувати найменування іншої юридичної особи. Відповідно до ч. 4 ст. 489 ЦК юридичні особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються. Тобто законодавець розділяє ці два поняття. У той самий час ст. 27 Закону України \”Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб – підприємців\” визначає, що наявність у Єдиному державному реєстрі найменування, тотожного найменуванню юридичної особи, що має зареєструватися, є підставою для відмови у державній реєстрації. Забороняється також використовувати в найменуванні юридичної особи повне чи скорочене найменування органу державної влади, органу місцевого самоврядування, або похідні від цих найменувань, історичні державні найменування, перелік яких установлюється Кабінетом Міністрів України.

 

Право юридичної особи на найменування охоплює також правомочність щодо його зміни, з якою пов\’язані важливі правові наслідки. Безпосередньо ЦК зобов\’язує помістити оголошення про це в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, а також повідомити про це усім особам, з якими вона перебуває в зобов\’язальних відносинах.

 

Право на комерційне найменування може охоронятися законом до моменту державної реєстрації юридичної особи. Так, право на попереднє резервування для комерційних найменувань визначено постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2001 р. N 1383 та Законом України \”Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців\”. Згідно із ст. 23 Закону орган державної реєстрації може зарезервувати терміном на 2 місяці (для відкритих акціонерних товариств – на 9 місяців) найменування суб\’єкта підприємницької діяльності, яке включається в окремий перелік зарезервованих найменувань та враховується під час перевірки на тотожність поряд із найменуванням уже зареєстрованих суб\’єктів. Перелік зарезервованих найменувань є складовою частиною Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. ЦК прямо не заперечує можливість мати фірмове найменування для інших видів юридичних осіб, окрім підприємницьких товариств.

 

В юридичній літературі та у практичній площині, характеризуючи структуру комерційного найменування виділяють його дві частини – основну, яка називається корпусом фірми, і допоміжну – додаток. Корпус фірми є обов\’язковою частиною будь-якого комерційного найменування та повинен містити вказівку на організаційно-правову форму юридичної особи, її тип і предмет діяльності, а в певних випадках – і на інші її характеристики.

 

До корпуса додається допоміжна частина, елементи якої поділяються на обов\’язкові та факультативні. Обов\’язковим додатком є спеціальне оригінальне ідентифікуюче позначення юридичної особи. Інші додатки, наприклад вказівки \”універсальний\”, \”спеціалізований\” тощо, відносяться до числа факультативних елементів, що можуть включатися до комерційного найменування за розсудом її власника. При цьому, всі структурні частини найменування повинні відповідати дійсності та не вводити в оману споживачів щодо справжнього характеру її діяльності.

 

На користь такого підходу свідчить Закон України \”Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців\”, який в ст. 23 визначає, що \”Юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву\” (ч. 1 в редакції Закону від 22.02.2006).

 

Ні Закон, ні Цивільний кодекс не передбачають можливість існування у юридичної особи декількох комерційних найменувань. Цій думці можна протиставити положення ч. 2 ст. 90 ЦК, яка визначає, що юридична особа, що є підприємницьким товариством, може мати комерційне (фірмове) найменування, вказуючи, що окрім просто найменування, юридична особа має право на комерційне найменування. Але, оскільки прямої заборони немає, то відсутні підстави вважати, що юридична особа немає право на декілька найменувань.

 

Згідно ст. 489 ЦК комерційне найменування є об\’єктом права інтелектуальної власності на який виникають майнові права. Також існує думка, що право на найменування належить до групи особистих немайнових прав юридичної особи, тому не може бути відчужене чи надане у користування іншим особам.

 

В законодавстві інших країн існує поняття \”комерційне позначення\”. Під ним розуміють не найменування юридичної особи, а найменування окремих майнових комплексів, які належать юридичній особі – наприклад, \”Торгівельний комплекс \”Глобус\”, \”Торгівельно-розважальний комплекс \”Магеллан\”.