Науково-практичний коментар до ст. 143 Цивільного кодексу України

 

1. Установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут.

Статут товариства з обмеженою відповідальністю крім відомостей, передбачених статтею 88 цього Кодексу, має містити відомості про: розмір статутного капіталу, з визначенням частки кожного учасника; склад та компетенцію органів управління і порядок прийняття ними рішень; розмір і порядок формування резервного фонду; порядок передання (переходу) часток у статутному капіталі.

2. Статут товариства з обмеженою відповідальністю зі всіма наступними змінами зберігається в органі, що здійснив державну реєстрацію товариства, і є відкритим для ознайомлення.

 

Коментар:

 

1. Єдиним установчим документом для товариства з обмеженою відповідальністю є статут, який визначає порядок створення, діяльності та припинення діяльності товариства.

 

Вимоги до змісту статуту містяться в ст. ст. 88, 143 ЦК України, ст. 4, 51 Закону України \”Про господарські товариства\”. Істотними умовами, що обов\’язково повинні міститись в статуті є:

 

– вид товариства, предмет і цілі його діяльності;

 

– склад засновників та учасників;

 

– місцезнаходження товариства;

 

– найменування юридичної особи;

 

– розмір статутного капіталу з визначенням частки кожного учасника;

 

– розмір, склад та порядок внесення ними вкладів;

 

– склад та компетенція органів управління і порядок прийняття ними рішень; включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів;

 

– розмір і порядок формування резервного фонду;

 

– порядок передання (переходу) часток у статутному фонді;

 

– порядок вступу до товариства та виходу з нього;

 

– порядок розподілу прибутків та збитків;

 

– порядок внесення змін до установчих документів;

 

– порядок ліквідації і реорганізації товариства.

 

Відсутність зазначених відомостей в статуті є підставою для відмови в державній реєстрації.

 

Статут затверджується загальними зборами учасників. Закон не визначає порядку прийняття рішення щодо затвердження статуту. Проте внесення змін до статуту товариства вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства, і підлягають державній реєстрації в порядку, передбаченому Законом України \”Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців\”.

 

2. Коментована стаття визначає, по-перше, місце зберігання оригіналу статуту – це орган, що здійснив реєстрацію товариства, по-друге, визначала, що інформація, що міститься в статуті, не є конфіденційною, оскільки статут є відкритим для ознайомлення без встановлення законом обмежень щодо кола осіб.