Науково-практичний коментар до ст. 151 Цивільного кодексу України

  

1. Товариством з додатковою відповідальністю є товариство, засноване однією або кількома особами, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких визначений статутом.

2. Учасники товариства з додатковою відповідальністю солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за його зобов\’язаннями своїм майном у розмірі, який встановлюється статутом товариства і є однаково кратним для всіх учасників до вартості внесеного кожним учасником вкладу. У разі визнання банкрутом одного з учасників його відповідальність за зобов\’язаннями товариства розподіляється між іншими учасниками товариства пропорційно їх часткам у статутному капіталі товариства.

3. Найменування товариства з додатковою відповідальністю має містити найменування товариства, а також слова \”товариство з додатковою відповідальністю\”.

4. До товариства з додатковою відповідальністю застосовуються положення цього Кодексу про товариство з обмеженою відповідальністю, якщо інше не встановлено статутом товариства і законом.

 

Коментар:

 

Визначення, яке міститься в п. 1 коментованої статті, повністю відповідає визначенню товариства з обмеженою відповідальністю, наведеному в ст. 140 ЦК України. Проте ряд кваліфікуючих ознак дозволив виділити ці товариства в окрему організаційно-правову форму:

А) додаткова відповідальність. Учасники товариства з додатковою відповідальністю відповідають по зобов\’язанням товариства в однаковому для всіх кратному розмірі їх внесків, які визначені статутом. Їх відповідальність хоч і додаткова, оскільки можливе звернення стягнення на особисте майно учасників, проте така відповідальність теж обмежена вказаним розміром. Відповідальність учасників по відношенню до товариства – субсидіарна, тобто тільки в разі недостатності майна товариства для погашення зобов\’язань можливе звернення стягнення на майно учасника. Разом з тим відповідальність учасників є солідарною по відношенню один до одного, тобто в разі виконання зобов\’язання товариства одним із учасників, у нього виникає регресне право вимоги до інших учасників. Крім того, необхідно зазначити, що звернути стягнення на майно учасника можливо, якщо він відповідає солідарно за інших, тільки в межах вказаного в статуті розміру;

Б) в найменуванні товариства обов\’язково повинні міститися слова \”товариство з додатковою відповідальністю\”.

Норма статті щодо порядку діяльності зазначеного товариства на підставі положень про товариство з обмеженою відповідальністю, є диспозитивно. Статутом товариства можуть бути встановлені інші правила.