Науково-практичний коментар до ст. 159 Цивільного кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 159 Цивільного кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 159 Цивільного кодексу України

Стаття 159. Загальні збори акціонерів
1. Вищим органом акціонерного товариства є загальні збори акціонерів. У загальних зборах мають право брати участь усі його акціонери незалежно від кількості і виду акцій, що їм належать.
Акціонери (їхні представники), які беруть участь у загальних зборах, реєструються із зазначенням кількості голосів, що їх має кожний акціонер, який бере участь у зборах.
2. До виключної компетенції загальних зборів акціонерів належить:
1) внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу;
2) утворення та ліквідація наглядової ради та інших органів товариства, обрання та відкликання членів наглядової ради;
3) затвердження річного звіту товариства;
4) рішення про ліквідацію товариства.
До виключної компетенції загальних зборів статутом товариства і законом може бути також віднесене вирішення інших питань.
Питання, віднесені законом до виключної компетенції загальних зборів акціонерів, не можуть бути передані ними для вирішення іншим органам товариства.
3. Порядок голосування на загальних зборах акціонерів встановлюється законом.
Акціонер має право призначити свого представника для участі у зборах. Представник може бути постійним чи призначеним на певний строк. Акціонер має право у будь-який момент замінити свого представника у вищому органі товариства, повідомивши про це виконавчий орган акціонерного товариства.
4. Рішення загальних зборів акціонерів приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів акціонерів, які беруть участь у зборах, щодо:
1) внесення змін до статуту товариства;
2) ліквідації товариства, крім випадків, встановлених законом;
3) питань, передбачених законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.
З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів акціонерів, які беруть участь у зборах.
5. Загальні збори акціонерів скликаються не рідше одного разу на рік.
Позачергові збори акціонерів скликаються у разі неплатоспроможності товариства, а також за наявності обставин, визначених у статуті товариства, та в будь-якому іншому випадку, якщо цього вимагають інтереси акціонерного товариства в цілому.
Порядок скликання і проведення загальних зборів, а також умови скликання і проведення позачергових зборів та повідомлення акціонерів встановлюються статутом товариства і законом.
 
Коментар:
 
1. За загальним правилом юридична особа набуває цивільних прав та обов\’язків через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (ч. 1 ст. 92 ЦК України). Органи юридичної особи є структурною частиною товариства, яка поіменована в її статуті, що відповідно до наявних у неї повноважень (закріплених в законі, статуті та інших актах) формує та виражає волю юридичної особи та керує її діяльністю.
Загальні збори відносяться до вищих волеформуючих органів юридичної особи.
Статус вищого органу управління товариства визначається тим, що вони вправі приймати рішення з будь-яких питань діяльності товариства (ст. 98 ЦК України, ч. 1 ст. 33 ЗУ \”Про акціонерні товариства\”), в тому числі і тих, що належать до виключної компетенції інших органів товариства (ч. 3 ст. 52 ЗУ \”Про акціонерні товариства\”), а їх рішення обов\’язкові для інших органів товариства. Крім того, від рішення загальних зборів акціонерів залежить наявність чи відсутність у товаристві того чи іншого органу (напр. за певних умов у товаристві може не створюватись наглядова рада – ч. 2 ст. 51 ЗУ \”Про акціонерні товариства\”, а виконавчим органом може бути визнано зовсім не правління чи дирекцію – ч. 1 ст. 161 ЦК України), характер компетенції органів та порядок здійснення ними своїх повноважень (напр. через затвердження положення про наглядову раду та/або виконавчий орган – п. 9 ч. 2 ст. 33 ЗУ \”Про акціонерні товариства\”).
2. Підкреслюючи значущість загальних зборів акціонерів АТ, законодавець визначає виключну компетенцію цього органу товариства, тобто формує перелік питань, вирішувати які вправі тільки загальні збори. Статутом товариства до виключної компетенції загальних зборів акціонерів можуть бути віднесені і інші питання.
3. У роботі загальних зборів акціонерів мають право брати участь усі акціонери такого АТ, незалежно від кількості та виду акцій, власниками яких вони є.
Водночас відповідно до Закону України \”Про Національну депозитарну діяльність та особливості електронного обігу цінних паперів\” момент у часі, з якого це право виникає є різним для акціонерів – власників акцій, випущених у документарній формі, та акціонерів – власників акцій випущених в бездокументарній формі.
Згідно ч. 1 ст. 5 ЗУ \”Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів\” право на участь в управлінні АТ (в тому числі на участь у роботі загальних зборів – авт.) може бути реалізоване з моменту внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів. Реєстр власників іменних цінних паперів (для документарної форми цінних паперів) – це перелік за станом на певну дату власників та номінальних утримувачів іменних цінних паперів, які обліковуються на їх особових рахунках, що є складовою частиною системи реєстру та дає змогу ідентифікувати цих власників, кількість, номінальну вартість та вид належних їм іменних цінних паперів (п. 1 розділу I Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17 жовтня 2006 р. N 1000, далі – Положення про порядок ведення реєстру власників іменних цінних паперів). Умови, підстави та порядок внесення запису до реєстру власників іменних цінних паперів, а також вимоги до такого реєстру встановлені у Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.
За змістом ч. 3 ст. 5 ЗУ \”Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів\” право власності на цінні папери, випущені в бездокументарній формі, переходить до нового власника з моменту зарахування цінних паперів на рахунок власника у зберігача. Умови, підстави та порядок зарахування цінних паперів на рахунок власника у зберігача встановлюються Положенням про депозитарну діяльність, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17 жовтня 2006 р. N 999 (далі – Положення про депозитарну діяльність).
Крім того, можливість участі у загальних зборах акціонерів прямо пов\’язана з перебуванням акціонера в \”реєстрі акціонерів\” (ч. 1 ст. 41 ЗУ \”Про господарські товариства\”) або \”переліку акціонерів\” (ч. 1 ст. 34 ЗУ \”Про акціонерні товариства\”), на підставі яких здійснюється реєстрація акціонерів на загальних зборах.
При випуску акцій у документарній формі поняття \”реєстр акціонерів\” (складається для проведення загальних зборів у порядку передбаченому ЗУ \”Про господарські товариства\”) і \”перелік акціонерів\” (складається для проведення загальних зборів у порядку, передбаченому ЗУ \”Про акціонерні товариства\”) не можуть вважатися тотожними поняттям \”реєстр власників іменних цінних паперів\”, \”обліковий реєстр власників цінних паперів\”1 чи \”зведений обліковий реєстр власників цінних паперів\”2 з таких підстав:
____________
1 Обліковий реєстр власників цінних паперів (обліковий реєстр) – складений зберігачем на дату обліку перелік власників цінних паперів певного випуску, яких він обслуговує, із зазначенням інформації про власників цінних паперів, про кількість цінних паперів, належних кожному власнику, та фактів обтяження цих цінних паперів зобов\’язаннями (п. 1 розділу I Положення про депозитарну діяльність, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17 жовтня 2006 р. N 999).
2 Зведений обліковий реєстр власників цінних паперів (далі – зведений обліковий реєстр) – складений депозитарієм на дату обліку перелік власників цінних паперів певного випуску із зазначенням інформації про власників цінних паперів, про кількість цінних паперів, належних кожному власнику, та фактів обтяження цих цінних паперів зобов\’язаннями (п. 1 розділу I Положення про депозитарну діяльність, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17 жовтня 2006 р. N 999).
1) зміст інформації, що міститься в \”реєстрі акціонерів\” (\”переліку акціонерів\”) визначається в договорі між реєстратором та емітентом. Натомість вимоги до реєстру власників іменних цінних паперів (п. 5 розділу III Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів), облікового реєстру (п. 5.3 розділу VIII Положення про депозитарну діяльність) і зведеного облікового реєстру (п. 6.2 розділу VIII Положення про депозитарну діяльність) прямо встановлюються в нормативних актах ДКЦПФР;
2) реєстр акціонерів (перелік акціонерів) повинен містити інформацію про всіх акціонерів АТ, як тих, що є власниками акцій в документарній формі, так і тих, що є власниками знерухомлених документарних цінних паперів. Для отримання такої інформації реєстратор вправі вимагати у номінальних утримувачів3 обліковий реєстр (п. 5.2 розділу VIII Положення про депозитарну діяльність) та зведений обліковий реєстр (п. 6 розділу VIII Положення про депозитарну діяльність). Можливість складення реєстроутримувачем реєстру акціонерів (переліку акціонерів) прямо передбачена п. 1 розділу II, п. 3 розділу IV Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.
____________
3 Номінальний утримувач – депозитарій або зберігач цінних паперів, зареєстрований у реєстрі власників іменних цінних паперів як юридична особа, якій ці цінні папери передано за дорученням та в інтересах власників цінних паперів для здійснення операцій у Національній депозитарній системі (ст. 1 ЗУ \”Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні\”).
Проте варто зауважити, що дані реєстру акціонерів (переліку акціонерів) повинні відповідати даним реєстру власників іменних цінних паперів та даним облікового реєстру та зведеного облікового реєстру (якщо такі наявні). Крім того, реєстр власників іменних цінних паперів та обліковий і зведений реєстри повинні бути наявними при реєстрації акціонерів для можливості перевірки даних реєстру акціонерів (пп. 3.10, 3.11 Положення про проведення контролю за реєстрацією акціонерів для участі у загальних зборах акціонерних товариств, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23 грудня 1998 р. N 199; п. 5.1.1 Рекомендацій щодо проведення контролю за реєстрацією акціонерів для участі у загальних зборах акціонерних товариств представниками акціонерів, які володіють у сукупності більш як 10 відсотками голосів, схвалених рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 25 травня 2004 р. N 207).
При випуску акцій у бездокументарній формі поняття \”реєстр акціонерів\” (складається для проведення загальних зборів у порядку передбаченому ЗУ \”Про господарські товариства\”) та \”перелік акціонерів\” (складається для проведення загальних зборів у порядку передбаченому ЗУ \”Про акціонерні товариства\”) є тотожними поняттю \”зведений обліковий реєстр\”. Такий висновок ґрунтується на наступному:
1) відповідно до п. 4 розділу VIII Положення про депозитарну діяльність за цінними паперами, розміщеними в бездокументарній формі, депозитарієм, в якому зберігається глобальний сертифікат випуску цінних паперів, складається зведений обліковий реєстр, серед іншого, у таких випадках: а) рішення емітента про проведення чергових та позачергових загальних зборів акціонерів; б) рішення власників, що володіють у сукупності більш ніж 10 відсотками голосів, про проведення позачергових зборів у передбаченому законодавством порядку;
2) зведений обліковий реєстр є за своєю суттю переліком власників цінних паперів (п. 1 розділу I Положення про депозитарну діяльність), якими є акціонери по відношенню до належних їм акцій. Варто також звернути увагу і на те, що складення будь-яких інших документів для проведення загальних зборів акціонерів Положенням про депозитарну діяльність не передбачено.
Суттєвою відмінністю \”реєстру акціонерів\” від \”переліку акціонерів\” є дата, на яку вони повинні складатися.
Так, відповідно до ст. 41 ЗУ \”Про господарські товариства\” реєстрація акціонерів (їх представників), які прибули для участі у загальних зборах, здійснюється згідно з реєстром акціонерів у день проведення загальних зборів виконавчим органом акціонерного товариства або реєстратором на підставі укладеного з ним договору. Таким чином, ЗУ \”Про господарські товариства\” прямо не визначено, на яку дату повинен бути складений відповідний реєстр, а тільки зазначено, що реєстрація акціонерів здійснюється у день проведення загальних зборів акціонерів.
Водночас п. 3.11 Положення про проведення контролю за реєстрацією акціонерів для участі у загальних зборах акціонерних товариств, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23 грудня 1998 р. N 199, встановлено, що реєстр власників іменних цінних паперів (зведений обліковий реєстр цінних паперів) повинен бути складений на дату проведення загальних зборів у письмовій формі, з прошитими та прошнурованими сторінками, засвідчений підписом та скріплений печаткою реєстратора (депозитарія). З таким підходом ДКЦПФР можна погодитись з огляду на наступне: 1) можливість реалізації акціонером свого права на участь у загальних зборах акціонерів нерозривно пов\’язана з його перебуванням у реєстрі акціонерів; 2) складання реєстру на іншу дату може спричинити його невідповідність даним системи реєстру на день проведення загальних зборів акціонерів у зв\’язку з внесенням до змін (напр., про перехід права власності). При цьому складання реєстру акціонерів на іншу дату ніж дата проведення загальних зборів не може бути самостійною підставною для визнання недійсними рішень загальних зборів, реєстрація акціонерів на яких проводилась за таким реєстром, якщо від дати формування реєстру акціонерів і до дня проведення загальних зборів не вносилося змін до системи реєстру.
За змістом ст. ст. 34, 35 Закону України \”Про акціонерні товариства\” складання переліку акціонерів здійснюється на дату, що встановлена наглядовою радою АТ. При цьому при визначенні дати складання переліку акціонерів наглядова рада АТ повинна враховувати:
1) дата складання переліку акціонерів не може передувати дню прийняття рішення про скликання загальних зборів акціонерів (ч. 1 ст. 35 ЗУ \”Про акціонерні товариства\”);
2) перелік акціонерів не може бути складений раніше ніж за 60 днів до дня проведення загальних зборів акціонерів (ч. 1 ст. 35 ЗУ \”Про акціонерні товариства\”);
3) перелік акціонерів не може бути складений пізніше ніж за 30 днів до дня скликання загальних зборів акціонерів (абз. 2 ч. 1 ст. 35 ЗУ \”Про акціонерні товариства\”).
Викладене унеможливлює застосування п. 3.11 Положення про проведення контролю за реєстрацією акціонерів для участі у загальних зборах акціонерних товариств до контролю за реєстрацією акціонерів на загальних зборах публічних та приватних акціонерних товариств.
Крім того, на відміну від ЗУ \”Про господарські товариства\”, ЗУ \”Про акціонерні товариства\” передбачає можливість внесення змін до переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах акціонерів, після його складання. Відповідно до ч. 2 ст. 34 ЗУ \”Про акціонерні товариства\” зміни до переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах акціонерного товариства, після його складення можуть вноситися особою або органом товариства, передбаченими статутом чи положенням про загальні збори акціонерного товариства.
Такі положення ЗУ \”Про акціонерні товариства\” повинні бути деталізовані у статуті товариства. Вважаємо за доцільне встановити у статуті такі положення:
1) визначити особу або орган товариства, що вправі вносити зміни до переліку акціонерів. Зважаючи на особливу важливість даних переліку акціонерів (зі змістом переліку пов\’язаний склад учасників загальних зборів акціонерів, визначення кворуму тощо) таким органом повинна бути визначена або наглядова рада АТ, або корпоративний секретар АТ;
2) умови внесення змін до переліку акціонерів. З метою уникнення зловживання правом на внесення змін до переліку акціонерів рекомендується закріпити виключний перелік документів, на підставі яких допускається внесення змін до переліку акціонерів, а саме документів, які підтверджують право власності на акції або факт наявності у особи акцій (напр. зведеного облікового реєстру, інформаційних довідок депозитарних установ, виписок або довідок з рахунку у цінних паперах);
3) порядок документарного оформлення внесення змін до переліку акціонерів – акт, на підставі якого орган юридичної особи вносить зміни до переліку акціонерів, і як саме ці зміни оформлюються.
4. Новелою Закону України \”Про акціонерні товариства\” є те, що \”право\” акціонера на участь у загальних зборах акціонерів може бути перетворено у його \”обов\’язок\” шляхом передбачення у статуті можливості укладення договору між акціонерами, за яким на акціонерів покладаються додаткові обов\’язки і передбачається відповідальність за його недотримання (абз. 2 ч. 1 ст. 29 ЗУ \”Про акціонерні товариства\”). Необхідно зазначити, що відповідальність акціонера за невиконання свого обов\’язку по участі в загальних зборах акціонерів не може полягати в позбавленні чи обмеженні права власності на акції, а також прав з акції, оскільки останні нерозривно пов\’язані з самою акцією.
5. Закон допускає наявність права голосу як у акціонерів – власників простих акцій (з усіх питань), так і акціонерів – власників привілейованих акцій (з визначеного законом і статутом питань).
Акціонер – власник простих акцій вправі голосувати з усіх питань порядку денного без виключень.
Акціонер – власник привілейованих акцій певного класу, за будь-яких обставин, вправі голосувати на загальних зборах при прийнятті рішень з таких питань: 1) припинення товариства, що передбачає конвертацію привілейованих акцій цього у привілейовані акції іншого класу, прості акції або інші цінні папери; 2) внесення змін до статуту АТ, що передбачають обмеження прав акціонерів – власників цього класу привілейованих акцій; 3) внесення змін до статуту товариства, що передбачають розміщення нового класу привілейованих акцій, власники яких матимуть перевагу щодо черговості виплати дивідендів чи виплат у разі ліквідації товариства або збільшення обсягу прав акціонерів – власників розміщених класів привілейованих акцій, які мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат у разі ліквідації товариства (ч. 5 ст. 26 ЗУ \”Про акціонерні товариства\”). У приватному товаристві перелік цих питань може бути розширено.
Акціонер не може бути позбавлений права голосу (ч. 2 ст. 42 ЗУ \”Про акціонерні товариства\”). Отже, якщо особа є власником акцій АТ і включена до переліку акціонерів цього АТ, їй не можна заборонити голосувати на загальних зборах акціонерів за жодних обставин. Внесення такої норми до закону пов\’язане перш за все з поширеною практикою українських судів вжиття таких заходів забезпечення позову, як заборона відповідачам голосувати на загальних зборах акціонерів (напр.: ухвала господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.04.2009 року по справі N 2-26/2113-2009).
6. Акціонер бере участь у загальних зборах особисто (для юридичної особи особистою участю є явка на загальні збори її одноособового виконавчого органу або посадової особи, що наділена відповідними повноваженнями) або через свого представника.
У тих випадках, коли акціонер з будь-яких підстав не може брати участі в загальних зборах акціонерів, він відповідно до ч. 3 коментованої статті, ч. 3 ст. 41, ч. 2 ст. 44 ЗУ \”Про господарські товариства\” та ст. 39 ЗУ \”Про акціонерні товариства\” може призначити для участі у загальних зборах акціонерів свого представника.
Згідно ч. 3 ст. 39 ЗУ \”Про акціонерні товариства\” представником акціонера (фізичної або юридичної особи) може бути інша фізична особа або \”уповноважена особа юридичної особи\”. Законодавець не роз\’яснив значення цього словосполучення, відтак вважаємо, що під ним доцільно розуміти фізичну особу, яка діє від імені юридичної особи на підставі належним чином оформленої довіреності. Представником акціонера – держави чи територіальної громади є уповноважена особа органу, що здійснює управління державним чи комунальним майном.
Цією ж нормою встановлено, що посадові особи органів товариства та їх афілійовані особи4 не можуть бути представниками інших акціонерів товариства на загальних зборах.
____________
4 Афілійовані одна щодо іншої особи (далі – афілійовані особи): 1) юридичні особи, за умови, що одна з них здійснює контроль над іншою чи обидві перебувають під контролем третьої особи; 2) члени сім\’ї фізичної особи – чоловік (дружина), а також батьки (усиновителі), опікуни (піклувальники), брати, сестри, діти та їхні чоловіки (дружини), які спільно провадять господарську діяльність; 3) фізична особа та члени її сім\’ї, які спільно провадять господарську діяльність, і юридична особа, якщо ця фізична особа та/або члени її сім\’ї здійснюють контроль над юридичною особою (п. 1 ч. 1 ст. 2 ЗУ \”Про акціонерні товариства\”).
Передача прав акціонера на голосування у загальних зборах здійснюється на підставі оформленої довіреності.
Довіреність на право участі та голосування на загальних зборах акціонерного товариства може містити завдання щодо голосування, тобто перелік питань порядку денного загальних зборів із зазначенням того, як і за яке (проти якого) рішення потрібно проголосувати. Під час голосування на загальних зборах представник повинен голосувати саме так, як передбачено завданням щодо голосування. Якщо довіреність не містить завдання щодо голосування, представник вирішує всі питання щодо голосування на загальних зборах акціонерів на свій розсуд.
 
Акціонер має право надати довіреність на право участі та голосування на загальних зборах декільком своїм представникам.
 
Відповідно до ч. 3 ст. 159 ЦК України, ч. 2 ст. 44 ЗУ \”Про господарські товариства\”, ч. 2 ст. 39 ЗУ \”Про акціонерні товариства\” акціонер вправі в будь-який час замінити свого представника у вищому органі, повідомивши про це виконавчий орган акціонерного товариства. Водночас у абз. 7 ч. 3 ст. 40 ЗУ \”Про акціонерні товариства\” зазначається, що до закінчення строку, відведеного на реєстрацію учасників зборів, акціонер має право замінити свого представника, повідомивши про це органи акціонерного товариства, або взяти участь у загальних зборах особисто. Відтак час на заміну представника у загальних зборах АТ обмежений моментом завершення реєстрації акціонерів на загальних зборах.
 
Варто відзначити, що ЗУ \”Про акціонерні товариства\” вирішено питання участі у загальних зборах кількох представників акціонерів. Так, відповідно до абз. 7 ч. 3 ст. 40 ЗУ \”Про акціонерні товариства\” у разі, якщо для участі в загальних зборах з\’явилося декілька представників акціонера, реєструється той представник, довіреність якому видана пізніше.
 
7. Законом України \”Про акціонерні товариства\” запроваджено поділ голосування на загальних зборах акціонерів на системи (мажоритарне і кумулятивне) та способи (усне і письмове).
 
Мажоритарним є голосування, що здійснюється за принципом одна акція – один голос. Таке голосування є основним і застосовується для вирішення всіх питань порядку денного, крім тих для прийняття рішень по яким необхідно проводити кумулятивне голосування. Таке голосування є притаманним для здійснення голосувань з усіх питань порядку денного у відкритих і закритих акціонерних товариствах, оскільки іншого способу голосування для таких товариств ЗУ \”Про господарські товариства\” не передбачено. При мажоритарному голосуванні акціонер, що контролює більш ніж 50 % голосів, забезпечує обрання бажаних для нього кандидатів в органи управління АТ6.
 
____________
6 Здоронок Г. Актуальні питання діяльності акціонерних товариств. – К.: Юридическая практика, 2007. – С. 121.
 
Кумулятивне голосування – голосування під час обрання органів товариства, коли загальна кількість голосів акціонера помножується на кількість членів органу акціонерного товариства, що обираються, а акціонер має право віддати всі підраховані таким чином голоси за одного кандидата або розподілити їх між кількома кандидатами. Таке голосування відповідно до ЗУ \”Про акціонерні товариства\” застосовується при обранні членів наглядової ради у публічних АТ, а також у приватних, якщо це визначено статутом АТ, (ч. 2 ст. 53 ЗУ \”Про акціонерні товариства\”) та ревізійної комісії (ч. 1 ст. 73 ЗУ \”Про акціонерні товариства\”).
 
В теорії корпоративного права кумулятивне голосування розглядають як особливий тип голосування, що дозволить максимально захисти інтереси міноритарних акціонерів при обранні членів наглядової ради та ревізійної комісії7. Проте необхідно враховувати, що кумулятивне голосування є не панацеєю, а способом здатним, за певних умов, забезпечити можливість проведення міноритарним акціонером свого члена наглядової ради.
 
____________
7 Макарова О. А. Корпоративне право: ученик/Макарова О. А. – М.: Волтерс Клувер, 2005. – с. 233.
 
Телюкина М. В. Комментарий к Федеральному закону \”Об акционерных обществах\” (постатейный) – М.: Волтерс Клувер, 2005. – с. 378.
 
Кумулятивне голосування відбувається таким чином: припустімо, у Вас є 100 голосуючих акцій, при цьому у вашому АТ передбачено обрання 5 членів наглядової ради. Враховуючи викладене, для обрання членів наглядової ради у Вас є 500 голосів (100 * 5 = 500).
 
Розрізняють три види кумулятивного голосування:
 
1) рівномірний спосіб: акціонер вправі розподілити свої голоси між певними кандидатами або віддати усі свої голоси за одного кандидата. Особливістю цього способу є те, що у випадку, коли акціонер віддасть перевагу двом та більше кандидатам, його голоси автоматично розподіляться між ними у рівних пропорціях. У цьому випадку можуть виникнути необхідність поділу голосів на дрібних чисел (напр., 500 голосів акціонера між 3 кандидатами буде розподілено по 166,66666666666). Такий поділ може викликати проблеми у підрахунку голосів;
 
2) зважений спосіб: у цьому випадку акціонери вправі розподілити свої голоси між кандидатами тільки у цілих числах. Такий спосіб не завжди дозволяє акціонеру \”порівну\” розподілити свої голоси між кандидатами;
 
3) пропорційний спосіб: у цьому випадку кількість голосів кожного акціонера приймається за 100 %. Після цього акціонерам пропонується розподілити свої голоси в процентному співвідношенні, зазначаючи процент голосів, відданий ним за кожного кандидата (напр., 500 голосів акціонера між 3 кандидатами буде розподілено, як варіант, за кандидата 1 – 167 голосів, за кандидата 2 – 167 голосів, за кандидата 3 – 166 голосів) Розраховувати точну кількість голосів акціонерів, які віддані за кожного кандидата доведеться лічильній комісії8.
 
____________
8 Нурлан Сарсенов Кумулятивное голосование. Пособие по корпоративному управлению 
 
З метою уникнення спорів щодо правильності чи помилковості застосування того чи іншого різновиду кумулятивного голосування пропонуємо визначити конкретний вид у статутах АТ.
 
Крім того, варто враховувати, що на практиці також може виникнути питання, чи потрібно розподіляти голоси тільки \”за\” тих чи інших осіб, чи може бути надано можливість голосувати \”проти\”. І як у такому випадку організовувати кумулятивне голосування. У цьому випадку є доречною судова практика РФ з огляду на те, що кумулятивне голосування в АТ РФ застосовується вже значний період часу. Так, згідно постанови Десятого апеляційного арбітражного суду від 10.02.2009 по справі N А41-14985/08 однією з підстав визнання недійсним рішення загальних зборів була відсутність у бюлетені для голосування можливість проголосувати \”проти\”. При цьому у постанові вісімнадцятого апеляційного арбітражного суду від 18.06.2008 року по справі N А76-25960/2007 суд дійшов висновку, що чинне законодавство передбачає можливість того, що при кумулятивному голосуванні повинна бути виражена воля акціонера при розподілі загальної кількості належних йому голосів між двома чи більше кандидатів або право віддати усі голоси за одного кандидата. Отже, на думку суду, кількість голосів відданих проти кандидатів, не повинна враховуватись при підрахунку голосів.
 
При застосуванні кумулятивного голосування також може виникнути ситуація, за якої кандидатів, що набрали однакову кількість голосів, є більше ніж вільних місць у колегіальному органі управління АТ. На такий випадок у статуті АТ має бути передбачено необхідність проведення додаткового голосування, на якому кожен акціонер може голосувати тільки за одного з кандидатів, які набрали однакову кількість голосів.
 
8. Згідно ЗУ \”Про акціонерні товариства\” голосування на загальних зборах акціонерів може проводитись двома способами: 1) відкрите (шляхом підняття рук); 2) бюлетенями. Варто зазначити, що ЗУ \”Про господарські товариство\” залишав це питання на розсуд загальних зборів.
 
Голосування бюлетенями здійснюється у таких випадках: 1) з усіх питань порядку денного загальних зборів у товаристві, що здійснило публічне розміщення акцій, тобто ця не поширюється на публічні акціонерні товариства, які здійснили тільки приватне розміщення акцій, і на всі приватні акціонерні товариства; 2) з усіх питань порядку денного загальних зборів у товаристві з кількістю акціонерів – власників простих іменних акцій понад 100 осіб, тобто ця вимога не поширюється на публічні акціонерні товариства з кількістю акціонерів – власників простих іменних акцій менше 100 осіб і на всі приватні акціонерні товариства; 3) злиття, приєднання, поділу, перетворення, виділу товариства, зміну його типу з публічного на приватне; 4) вчинення товариством значного правочину; 5) зміна розміру статутного капіталу.
 
Новелою ЗУ \”Про акціонерні товариства\” є те, що бюлетень для голосування може бути визнаний недійсним (ч. 4 ст. 43 ЗУ \”Про акціонерні товариства\”). Законом передбачено дві підстави визнання бюлетеню недійсним: 1) він відрізняється від офіційно виготовленого акціонерним товариством; 2) відсутній підпис акціонера (представника).
 
На практиці може виникнути ряд проблем із застосуванням цих положень закону: 1) не зрозуміло, який орган вправі визнавати бюлетені недійсними. Так, зі змісту абз. 3 ч. 4 ст. 43 ЗУ \”Про акціонері товариства\” вбачається, що недійсні бюлетені не враховуються при підрахунку голосів. Можна дійти висновку, що бюлетені визнає недійсними лічильна комісія АТ при підрахунку голосів. Водночас відповідно до загальної правозастосовної практики визнати недійсним акт або правочини в Україні може тільки суд; 2) ні законом, ні іншим нормативним актом не встановлено критеріїв, за якими може бути встановлено, що бюлетень для голосування відрізняється від офіційно виготовленого товариством. З метою уникнення неоднозначного застосування таких критеріїв їх варто викласти у внутрішніх документах АТ.
 
В усіх інших випадках та з інших питань порядку денного голосування може бути відкритим (здійснюватись шляхом підняття рук).
 
9. За загальним правилом рішення з питань порядку денного приймаються простою більшістю голосів. Проте рішення з питань, які, на думку законодавця, мають особливо важливе значення для товариства, приймається 3/4 голосами акціонерів.
 
Відповідно до ст. 42 ЗУ \”Про господарські товариства\” для прийняття таких рішень вимагалось 3/4 голосів від присутніх на зборах, а ч. 5 ст. 42 ЗУ \”Про акціонерні товариства\” вже вимагається 3/4 від загальної кількості голосів у товаристві. ЦК України конкретних вимог щодо того, від чого необхідно відраховувати 3/4 голосів, не встановлює, зазначаючи лише, що для прийняття рішення з деяких питань необхідно 3/4 голосів.
Новелою Закону України \”Про акціонерні товариства\” є те, що законодавцем не тільки встановлюється перелік питань, для прийняття рішення з яких необхідно 3/4 голосів, але й визначаються питання, для прийняття рішення по яким заборонено встановлювати більшу кількість голосів акціонерів, ніж передбачено законом. До таких питань віднесені: 1) про дострокове припинення повноважень посадових осіб органів товариства; 2) про звернення з позовом до посадових осіб органів товариства стосовно відшкодування збитків, завданих товариству; 3) про звернення з позовом у разі недотримання вимог ЗУ \”Про акціонерні товариства\” при вчиненні значного правочину.
10. Закон України \”Про акціонерні товариства\” регулює порядок скликання, проведення та прийняття рішень загальними зборами акціонерів інакше, ніж Закон України \”Про господарські товариства\”.
10.1. Скликання загальних зборів акціонерів за ЗУ \”Про господарські товариства\”.
Про проведення загальних зборів акціонерів держателі іменних акцій повідомляються персонально передбаченим статутом способом. Законодавець не обмежував АТ у виборі способу такого повідомлення. При цьому звертає на себе увагу лист професійної асоціації реєстраторів і депозитаріїв від 13.03.2000 р. N 01-03/103-4 \”Щодо порядку направлення акціонерам повідомлень\”, у якому із посиланням на п. 4.5 Регламенту загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства, рекомендованого розпорядженням Фонду державного майна України від 05.05.96 N 71-р, сказано, що держателі іменних акцій повідомляються про проведення загальних зборів персонально рекомендованим листом, кур\’єром або телефаксом.
Крім того, загальне повідомлення друкується в:
– місцевій пресі за місцезнаходженням акціонерного товариства. Відповідно Положення про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 21 лютого 2006 р. N 12/5, кожному засобу масової інформації видається свідоцтво встановленого зразка. При цьому державна реєстрація (перереєстрація) друкованих засобів масової інформації місцевої сфери розповсюдження здійснюється головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі. Відтак залежно від того, яким головним управлінням юстиції здійснено державну реєстрацію місцевого друкованого ЗМІ визначається серія свідоцтва відповідного місцевого ЗМІ (див. додаток N 1 до Положення про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації).
– одному із офіційних друкованих видань Верховної Ради України (газета \”Голос України\”), Кабінету Міністрів України (газета \”Урядовий кур\’єр\”) чи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (за даними офіційного веб-порталу ДКЦПФР бюлетень \”Відомості Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку\”; журнал \”Ринок цінних паперів України\”, газета \”Цінні папери України\”; газета \”Бюлетень. Цінні папери України\”)9 із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. При цьому варто враховувати, що повідомлення про скликання загальних зборів не є правочином і не можу бути визнано недійсним10.
____________
9 За даними офіційного веб-порталу Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку
 
10 Так, господарський суд м. Києва рішенням у справі N 32/350 від 03.09.2008 року за позовом ВАТ \”Укртранснафта\” до ДП редакція газети \”Урядовий кур\’єр\”, НАК \”Нафтогаз України\” визнав повідомлення про скликання загальних зборів акціонерів недійсним на підставі ч. 1 ст. 215 ЦК України. Проте постановою Київського апеляційного господарського суду по справі N 32/350 від 13.11.2008 року вказане рішення суду було скасовано з тих підстав, що повідомлення про скликання загальних зборів акціонерів не є правочином, друковані ЗМІ не зобов\’язані перевіряти зміст таких повідомлень, а також зазначено, що позивач не наділений правом на оскарження рішення акціонера про скликання загальних зборів акціонерів оскільки такі рішення оскарженню не підлягають.
ЗУ \”Про господарські товариства\” не містить вимог до повідомлення акціонерів про проведення загальних зборів. Тим не менше у повідомленні видається за доцільне вказувати: повне найменування товариства, його місцезнаходження, порядок денний загальних зборів акціонерів (при цьому до порядку денного рекомендовано вносити питання про обрання голови та секретаря загальних зборів, обрання голови та членів лічильної комісії, а також про порядок організації роботи загальних зборів), місце проведення загальних зборів, час початку і закінчення реєстрації акціонерів, а також час початку роботи загальних зборів.
Варто також враховувати, що відповідно до роз\’яснення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 10.11.99 р. N 24 формулювання питань, включених до порядку денного загальних зборів акціонерів, мають давати акціонерам змогу передбачити можливі рішення зборів з кожного питання. Включення до порядку денного зборів питань \”Різне\”, \”Організаційні питання\” та їх еквівалентів неможливо у зв\’язку з тим, що такі дії порушують права акціонерів на попереднє ознайомлення з порядком денним загальних зборів акціонерів, передбачене частиною 1 статті 43 Закону України \”Про господарські товариства\”. Відтак прийняте з таких питань рішення може бути визнано судом недійсним.
В окремих випадках законодавець чітко встановлює вимоги до повідомлення про скликання загальних зборів акціонерів:
– у повідомленні про скликання загальних зборів для вирішення питання про зміни статутного (складеного) капіталу акціонерного товариства повинні міститися: а) мотиви, спосіб та мінімальний розмір збільшення або зменшення статутного (складеного) капіталу; б) проект змін до статуту акціонерного товариства, пов\’язаних із збільшенням або зменшенням статутного (складеного) капіталу; в) дані про кількість акцій, що випускаються додатково або вилучаються, та їх загальну вартість; г) відомості про нову номінальну вартість акцій; д) права акціонерів при додатковому випуску акцій або їх вилученні; е) дата початку і закінчення підписки на акції, що додатково випускаються, або їх вилучення; є) порядок відшкодування власникам акцій збитків, пов\’язаних із змінами статутного (складеного) капіталу (ст. 40 ЗУ \”Про господарські товариства\”);
– у повідомленні про скликання загальних зборів для вирішення питання про затвердження річних результатів діяльності акціонерних товариств обов\’язково зазначають час і місце проведення зборів та порядок денний, до якого додається інформація про основні показники фінансово-господарської діяльності за формою, що рекомендована рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України від 26 травня 2006 р. N 324 \”Про розкриття інформації в загальному повідомленні акціонерного товариства про проведення загальних зборів\”.
Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 45 днів до скликання загальних зборів. У разі необхідності може бути зроблено повторне повідомлення в зазначених засобах масової інформації.
Будь-який з акціонерів має право вносити свої пропозиції щодо порядку денного загальних зборів не пізніш як за 30 днів до їх скликання. При цьому варто звернути увагу на те, що у ч. 2 ст. 43 ЗУ \”Про господарські товариства\” використані словосполучення \”включення пропозицій\” та \”внесення пропозицій\”. Таким чином, виходячи зі змісту частини 2 статті 43 Закону України \”Про господарські товариства\”, пропозиції акціонерів щодо порядку денного загальних зборів акціонерів можуть стосуватися лише доповнення порядку денного загальних зборів акціонерів тим чи іншим питанням (частиною питання), тобто виключення або зміна питань порядку денного не допускається (роз\’яснення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 10.11.99 р. N 24). Рішення про включення цих пропозицій до порядку денного приймається виконавчим органом товариства. Пропозиції акціонерів, які володіють більш як 10 відсотками голосів, вносяться до порядку денного обов\’язково. Рішення про зміни в порядку денному повинні бути доведені до відома всіх акціонерів не пізніш як за 10 днів до проведення зборів у порядку, передбаченому статутом.
На практиці також нерідко виникає питання, чи вправі орган юридичної особи, який прийняв рішення про скликання загальних зборів акціонерів, самостійно його скасувати. Відповідно до роз\’яснення ДКЦПФР від 23.04.2008 р. N 3 правління АТ або голова правління АТ не вправі відміняти скликані ними загальні збори акціонерів, натомість таким правом, на думку ДКЦПФР, наділена наглядова рада АТ.
Вважаємо, що такий висновок комісії є передчасним з огляду на наступне: 1) відповідно до ЗУ \”Про господарські товариства\” та ЗУ \”Про акціонерні товариства\” органи АТ вправі тільки скликати загальні збори акціонерів АТ; 2) загальні збори АТ є вищим органом товариства, а тому скасування засідання такого органу будь-яким органом АТ є перевищенням повноважень такого органу; 3) чинним законодавством України передбачено єдиний випадок не проведення скликаних загальних зборів акціонерів – відсутність кворуму.
Позачергові збори акціонерів скликаються у разі неплатоспроможності товариства, а також при наявності обставин, вказаних у статуті товариства, і в будь-якому іншому випадку, якщо цього вимагають інтереси акціонерного товариства в цілому.
Позачергові збори повинні бути також скликані виконавчим органом на письмову вимогу наглядової ради акціонерного товариства або ревізійної комісії. Виконавчий орган акціонерного товариства зобов\’язаний протягом 20 днів з моменту отримання письмової вимоги прийняти рішення про скликання позачергових зборів з порядком денним, запропонованим наглядовою радою акціонерного товариства або ревізійною комісією.
Акціонери, які володіють у сукупності більш як 10 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових зборів у будь-який час і з будь-якого приводу (ч. 4 ст. 45 ЗУ \”Про господарські товариства\”). Якщо протягом 20 днів правління не виконало зазначеної вимоги, вони мають право самі скликати збори в порядку передбаченому для скликання загальних зборів акціонерів.
Отже, у разі невиконання правлінням протягом 20 днів вимоги акціонерів, які у сукупності володіють більш як 10 відсотками голосів, про скликання зборів, то до цих акціонерів переходять повноваження правління щодо скликання і проведення загальних зборів. При цьому важливе значення має саме не виконання (бездіяльність виконавчого органу, тобто не здійснення дій необхідних для скликання загальних зборів або надання відмови у скликанні загальних зборів) вимоги акціонерів про скликання загальних зборів. У випадку, якщо виконавчий орган АТ виконає вимогу про скликання загальних зборів акціонер(и) втрачають право самостійно скликати загальні збори акціонерів. З метою уникнення зловживань з боку виконавчого органу АТ при скликанні загальних зборів акціонеру(ам), які ініціюють скликання зборів, рекомендується пропонувати у своїй вимозі про скликання загальних зборів: 1) дату, місце та час проведення загальних зборів акціонерів; 2) порядок денний загальних зборів.
У випадку, якщо виконавчий орган АТ не виконав вимоги акціонера про скликання загальних зборів акціонери, які у сукупності володіють більш як 10 відсотками голосів, вони мають право: 1) вимагати від реєстроутримувача направити повідомлення власникам іменних цінних паперів та номінальним утримувачам про скликання позачергових зборів акціонерного товариства; 2) укласти з реєстратором договір на проведення реєстрації акціонерів, що прибувають на збори. Відповідно до Положення про депозитарну діяльність акціонерам може бути видано обліковий реєстр власників цінних паперів (зведений обліковий реєстр). Проте розсилання повідомлень про проведення загальних зборів або здійснення реєстрації акціонерів зберігачами або депозитаріями Положенням про депозитарну діяльність не передбачено11.
____________
11 Ця проблема буде частково знята з прийняттям змін до Положення про депозитарну діяльність. З проектом змін можна ознайомитись на веб-сайті ДКЦПФР
У разі відмови (неприбуття) правління або реєстратора провести реєстрацію акціонерів (їх представників), що прибувають на загальні збори, реєстрацію можуть здійснити акціонери, які у сукупності володіють більш як 10 відсотками голосів і виступили ініціаторами проведення зборів, утворивши для цього реєстраційну комісію. Якщо реєстрацію здійснюють акціонери, які у сукупності володіють більш як 10 відсотками голосів, реєстратор не в праві відмовити у наданні реєстру для реєстрації акціонерів і надає його в день проведення зборів на час призначеної реєстрації в місці проведення зборів (роз\’яснення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 24.09.99 р. N 18).
Водночас, на думку Верховного суду України, окремі положення згаданого роз\’яснення ДКЦПФР не узгоджуються з вимогами чинного законодавства. Так, по-перше, створення акціонерами реєстраційної комісії для проведення реєстрації акціонерів (їх представників) суперечить вимогам ст. 41 Закону України \”Про господарські товариства\”, якою чітко визначено, що реєстрація проводиться \”виконавчим органом акціонерного товариства або реєстратором на підставі укладеного з ним договору\”. По-друге, надання реєстратором реєстру власників іменних цінних паперів акціонерам, які володіють більш як 10 % голосів, не узгоджується з Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, згідно з яким реєстроутримувач зобов\’язаний надавати реєстри емітенту або особам, які мають на це право згідно з чинним законодавством України (п. 3 Узагальнення судової практики вирішення спорів, пов\’язаних із застосуванням Закону України \”Про господарські товариства\” у частині регулювання діяльності акціонерних товариств від 01.01.2004 року).
Така позиція Верховного суду України видається дискусійною з таких підстав: 1) відмова правління та/або реєстратора від здійснення реєстрації акціонерів унеможливить реалізацію акціонерами, які у сукупності володіють більш ніж 10 % голосів у товаристві свого права на скликання загальних зборів акціонерів; 2) позови акціонерів про зобов\’язання скликати позачергові загальні збори не підлягають задоволенню, оскільки стаття 45 Закону \”Про господарські товариства\” надає акціонерам, які володіють більш як 10 % голосів, право самостійно скликати позачергові загальні збори у разі, якщо правління не виконує їх вимоги (п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2008 року N 13 \”Про практику розгляду судами корпоративних спорів\”).
Відтак вважаємо, що здійснення реєстрації акціонерів на загальних зборах акціонерів реєстраційною комісією (а не правлінням АТ або реєстратором) без реєстру власників іменних цінних паперів (зведеного облікового реєстру) є підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів тільки за таких умови: 1) реєстраційна комісія сформована всупереч вимогам чинного законодавства (напр., реєстратор чи правління погодилося здійснювати реєстрацію); 2) реєстраційна комісія сформована не акціонерами, які ініціювали скликання загальних зборів; 3) реєстраційною комісією помилково визначено наявність кворуму на загальних зборів. При цьому вважаємо, що суд зобов\’язаний перевірити відповідність даних протоколу засідання реєстраційної комісії і складеному нею переліку акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах АТ, з даним реєстру власників іменних цінних паперів (зведеному обліковому реєстру).
Порядок скликання загальних зборів акціонерів відповідно до ЗУ \”Про господарські товариства\” у схематичному вигляді:
Порядок скликання загальних зборів акціонерів відповідно до ЗУ \”Про господарські товариства\” у схематичному вигляді:
 
 
10.2. Скликання загальних зборів акціонерів за ЗУ \”Про акціонерні товариства\”.
Відповідно до ЗУ \”Про акціонерні товариства\” загальні збори акціонерів товариства скликаються наглядовою радою 12.
____________
12 Загальні збори можуть бути скликані не наглядовою радою тільки в таких випадках: 1) у товаристві відсутня наглядова рада загальні збори скликаються виконавчим органом, якщо статутом не визначено орган або особу, що здійснюватиме повноваження наглядової ради по скликанню загальних зборів акціонерів; 2) у разі, якщо протягом 10 днів з моменту отримання вимоги акціонерів, які є власниками 10 і більше простих акцій товариства наглядовою радою не скликано загальних зборів такі збори можуть бути скликані акціонерами, які цього вимагають.
Загальні збори акціонерів скликаються у такому порядку:
(1) Прийняття наглядовою радою АТ рішення товариства про скликання загальних зборів акціонерів. Законом не встановлено за скільки днів до дня проведення загальних зборів повинно бути прийнято таке рішення.
(1-1) Не пізніше ніж за 60 днів13 до проведення загальних зборів наглядовою радою повинно бути визначено дату скликання переліку акціонерів, які матимуть право участі у загальних зборах акціонерів (про порядок складання переліку акціонерів див. п. 3 коментаря до цієї статті). При цьому такий перелік не може бути складено пізніше ніж за 30 днів до проведення загальних зборів;
____________
13 ЗУ \”Про акціонерні товариства\” не визначає про які саме дні йдеться: календарні, робочі чи банківські. Відтак вважаємо, що строки повинні вираховуватись в календарних днях, оскільки інші різновиди днів є спеціальними і застосовуються тільки у випадках прямо передбачених нормативними актами.
 
(1-2) Затвердження наглядовою радою питань порядку денного загальних зборів. Зі змісту ЗУ \”Про акціонерні товариства\” наглядова рада не зобов\’язана одночасно приймати рішення про скликання загальних зборів, визначати дату складання переліку акціонерів та формувати порядок денний. Такий висновок ґрунтується на тому, що відповідно до ст. 37 ЗУ \”Про акціонерні товариства\” порядок денний повинен бути попередньо затверджений наглядовою радою без визначення конкретної дати. Проте перелік питань порядку денного не може бути затверджено пізніше ніж за 30 днів до скликання загальних зборів акціонерів, оскільки згідно абз. 2 ч. 1 ст. 35 ЗУ \”Про акціонерні товариства\” порядок денний надсилається разом з повідомленням про проведення загальних зборів.
В ст. 32 ЗУ \”Про акціонерні товариства\” міститься вимога про те, що на кожні річні загальні збори повинно бути винесено питання про: 1) затвердження річного звіту товариства; 2) розподіл прибутку та збитків товариства; 3) прийняття рішення за наслідками розгляду звіту наглядової ради, звіту виконавчого органу, звіту ревізійної комісії. Крім того, не рідше ніж 1 раз на 3 роки до порядку денного обов\’язково вноситься питання про обрання членів наглядової ради, затвердження умов цивільно-правових або трудових договорів, що укладатимуться з ними, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання цивільно-правових договорів з членами наглядової ради; 2) прийняття рішення про припинення повноважень членів наглядової ради.
Для забезпечення належного проведення загальних зборів акціонерів до кожного порядку денного загальних зборів акціонерів рекомендовано включати питання: обрання голови та секретаря загальних зборів (якщо це передбачено статутом), обрання голови та членів лічильної комісії, про порядок організації роботи загальних зборів, про можливість фіксування ходу проведення загальних зборів технічними засобами, про оголошення перерви (відповідно до ч. 8 ст. 42 ЗУ \”Про акціонерні товариства\” рішення про оголошення перерви приймається простою більшістю голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі в загальних зборах, а відповідно до ч. 6 цієї ж статті загальні збори не можуть приймати рішення з питань не включених до порядку денного).
Крім того, варто зазначити, що формулювання питань, включених до порядку денного загальних зборів акціонерів, мають давати акціонерам змогу передбачити можливі рішення зборів з кожного питання. Включення до порядку денного зборів питань \”Різне\”, \”Організаційні питання\” та їх еквівалентів, на думку ДКЦПФР порушує права акціонерів (роз\’яснення ДКЦПФР від 10.11.99 р. N 24).
Підсумовуючи викладене видається доцільним на одному засіданні наглядової ради АТ (яке повинно бути проведено не раніше ніж за 60 днів і не пізніше ніж за 30 днів до дня проведення загальних зборів) прийняти рішення про скликання загальних зборів акціонерів, формування переліку питань порядку денного та визначити дату складання переліку акціонерів.
(2) Подання депозитарію розпорядження на складання зведеного облікового та облікового реєстрів. При цьому варто враховувати, що відповідно до проекту змін до Положення про депозитарну діяльність14 таке розпорядження повинно бути подано не менше ніж за 3 робочих дні до дати обліку, на яку повинен формуватися даний реєстр.
____________
14 З проектом змін можна ознайомитись на веб-сайті Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку – 
(3) Складення переліку акціонерів (про порядок складання переліку акціонерів див. п. 3 коментаря до цієї статті);
(4) Не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення загальних зборів акціонерам повинно бути надіслано повідомлення про скликання загальних зборів акціонерів. Згідно ч. 3 ст. 35 ЗУ \”Про акціонерні товариства\” у повідомленні повинно бути вказано: 1) повне найменування та місцезнаходження товариства; 2) дата, час та місце (із зазначенням номера кімнати, офісу або залу, куди мають прибути акціонери) проведення загальних зборів; 3) час початку і закінчення реєстрації акціонерів для участі у загальних зборах; 4) дата складення переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах; 5) перелік питань, що виносяться на голосування; 6) порядок ознайомлення акціонерів з матеріалами, з якими вони можуть ознайомитися під час підготовки до загальних зборів.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 35 ЗУ \”Про акціонерні товариства\” письмове повідомлення та порядок денний загальних зборів надсилаються акціонерам у спосіб передбачений статутом товариства. Водночас п. 14 ст. 2 ЗУ \”Про акціонерні товариства\” встановлено, що повідомлення акціонерам надсилаються листом з описом та повідомленням про вручення. Таким чином, можливість регулювання цього питання у статуті АТ нівельована. При цьому хотілося б зазначити, що розвиток європейського корпоративного права значно спрощує процес повідомлення акціонерів про проведення загальних зборів акціонерів (ст. 308 Закону про компанії 2006 (Великобританія)16 передбачає можливість здійснення електронного повідомлення акціонерів про проведення загальних зборів, а матеріали доповіді Групи експертів по модернізації корпоративного права ЄС16 свідчать про необхідність активнішого застосування мережі Інтернет).
 
 
15 Закон про компанії 2006 року 
16 Report of the High Level Group of Company Law Experts on a Modern Regulatory Framework for Company Law in Europe (Брюссель, 4 листопада 2002 
(4-1) Товариство з кількістю акціонерів – власників простих акцій понад 1000 осіб не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення загальних зборів також публікує в офіційному друкованому органі повідомлення про проведення загальних зборів. Офіційний друкований орган – одне з офіційних друкованих видань Верховної Ради України (газета \”Голос України\”), Кабінету Міністрів України (газета \”Урядовий кур\’єр\”) чи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (за даними офіційного веб-порталу ДКЦПФР бюлетень \”Відомості Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку\”; журнал \”Ринок цінних паперів України\”, газета \”Цінні папери України\”; газета \”Бюлетень. Цінні папери України\”)17;
____________
17 За даними офіційного веб-порталу Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
(4-2) Публічне акціонерне товариство додатково надсилає повідомлення про проведення загальних зборів та їх порядок денний фондовій біржі, на якій це товариство пройшло процедуру лістингу. При цьому варто зазначити, що ЗУ \”Про акціонерні товариства\” прямо не встановлено у який строк повинно бути надіслано таке повідомлення.
(5) З дня надсилання повідомлення акціонерне товариство повинно підготувати усі документи необхідні для прийняття рішення. Таким чином, на день надсилання повідомлення у товариства повинні бути готові проекти усіх документів, що затверджуватимуться загальними зборами (напр. статут товариства, положення про органи товариства, проект річного звіту тощо).
(6) Не пізніше ніж 20 днів кожний акціонер має право внести пропозиції щодо питань, включених до порядку денного загальних зборів акціонерного товариства, а також щодо нових кандидатів до складу органів товариства, кількість яких не може перевищувати кількісного складу кожного з органів. При цьому така пропозиція подається в письмовій формі із зазначенням прізвища (найменування) акціонера, який її вносить, кількості, типу та/або класу належних йому акцій, змісту пропозиції до питання та/або проекту рішення, а також кількості, типу та/або класу акцій, що належать кандидату, який пропонується цим акціонером до складу органів товариства.
Протягом 5 днів наглядова рада приймає рішення про включення питання до порядку денного. При цьому пропозиції акціонерів (акціонера), які сукупно є власниками 5 або більше відсотків простих акцій, підлягають обов\’язковому включенню до порядку денного загальних зборів. Зміни до порядку денного загальних зборів вносяться лише шляхом включення нових питань та проектів рішень із запропонованих питань. Товариство не має права вносити зміни до запропонованих акціонерами питань або проектів рішень. У разі, якщо акціонери вносять проект рішення, що відрізняється від зазначеного в порядку денному, цей проект також підлягає включенню до порядку денного.
Проте акціонеру може бути відмовлено у включенні питання до порядку денного, якщо ним: 1) не дотримані строки на внесення пропозицій до порядку денного; 2) недотриманні вимоги щодо повноти даних, передбачених ч. 2 ст. 38 ЗУ \”Про акціонерні товариства\”.
Вважаємо, що такі \”формальні\” підстави надають можливість зловживання наглядовою радою своїми правами з огляду на наступне: 1) акціонери не завжди точно знають кількість належних їм акцій, а також їхній тип та/або клас; 2) акціонери можуть не володіти інформацією про кількість , тип та/або клас акцій, що належать кандидату, який пропонується цим акціонером до складу органів товариства; 3) для отримання зазначено

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code