Науково-практичний коментар до ст. 192 Цивільного кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 192 Цивільного кодексу України

Стаття 192. Гроші (грошові кошти)
 
1. Законним платіжним засобом, обов\’язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України – гривня.
2. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
 
Коментар:
 
Функції грошей виконують монети та банкноти (об\’єкти речових прав) і так звані безготівкові гроші (об\’єкти зобов\’язальних прав вимоги). У цивільному праві гроші належать до родових, замінних речей. Загибель грошових знаків у боржника не звільняє його від обов\’язку сплатити кредитору належну грошову суму. Боржник має право погасити грошима майновий борг, якщо інше не встановлено законом чи договором. Гроші не можуть бути витребувані від добросовісного набувача, навіть якщо вони були вкрадені у власника чи загублені ним.
Гроші, що обертаються у готівковій формі, є об\’єктом речових прав, яким властиві ознаки родових і подільних речей. Родовий характер грошей полягає в тому, що розмір грошової суми визначається у цивільному обороті не кількістю грошових знаків, а сумою виражених у цих знаках грошових одиниць (їх номінал). Разом з тим окрема монета ч купюра є неподільною річчю. Крім того, що грошова одиниця Україна – гривня – є законним платіжним засобом, вона може бути предметом виконання різних цивільних правочинів (при наданні гарантії, договір позики, кредитний договір, договір банківського вкладу, договір банківського рахунку та інші). Гроші можуть виступати у якості додаткового доходу (отримання дивідендів по акціях, відсотків по грошових вкладах, облігаціях).
Безготівкові гроші (або квазігроші) формуються у вигляді записів на відповідних видах банківських рахунків. Передавши гроші в банк у вкладника припиняється право власності на них, але одночасно – на його заміну – він набуває майнове право вимоги до банку в межах переданої грошової суми. Як зазначає І. А. Безклубий1, власник рахунку (кредитор), який має право вимоги до банку (боржника), де обліковані грошові кошти у безготівковій формі, під час розрахунку з контрагентом відступає своє право вимоги до банку в межах суми платежу. Таким чином, грошові кошти, обіг яких здійснюється у безготівковій формі, є правам вимоги, що виникають в межах договірних правовідносин, а тому не є об\’єктами речових прав.
____________
1 Див.: Безклубий І. А. Банківські правочини: Монографія. – К.: Видавничий Дім \”Ін Юре\”. 2007. – С. 123.

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code