Науково-практичний коментар до ст. 200 Цивільного кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 200 Цивільного кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 200 Цивільного кодексу України

Стаття 200. Інформація
 
1. Інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
2. Суб\’єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями.
3. Порядок використання інформації та захисту права на неї встановлюється законом.
 
Коментар:
 
Інформацією в розумінні статті, що коментується, є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.
Як об\’єкт цивільних прав інформація характеризується такими ознаками. По-перше, інформація є нематеріальним благом, яке не зводиться до матеріальних об\’єктів, де вона закріплена (записи на папері, відео – та аудіоплівки тощо). По-друге, інформація є неспоживним благом, яке підлягає тільки моральному, але не фізичному старінню. По-третє, інформація характеризується майже безкінечною можливістю її тиражування та розповсюдження. І нарешті, законом не закріплено за ким-небудь виключного права на володіння та використання інформації, крім інформації, яка одночасно є об\’єктом інтелектуальної власності (наприклад, комерційна таємниця).
Закон України \”Про інформацію\” (ст. 18) визначає такі види інформації, розкриваючи їх зміст: статистична інформація; адміністративна інформація (дані); масова інформація; інформація про діяльність державних органів влади та органів місцевого і регіонального самоврядування; правова інформація; інформація про особу; інформація довідково-енциклопедичного характеру; соціологічна інформація.
Цивільним кодексом регулюються дві групи відносин, об\’єктами яких є інформація. По-перше, це відносини щодо використання інформації. Відповідно до ст. 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір. Гарантованість права на інформацію, відкритість та доступність інформації є основними принципами інформаційних відносин, закріпленими в Законі України \”Про інформацію\”. Виключенням із загального принципу відкритості та доступності інформації є відносини щодо використання інформації, яка має реальну чи потенційну комерційну чи іншу цінність та невідома третім особам (державна, комерційна таємниця тощо). Другою групою є відносини щодо захисту права на інформацію. Суб\’єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями (частина 2 статті, що коментується).
Відповідно до частини 3 коментованої статті, порядок використання інформації та захисту права на неї встановлюється законом. Такими законами на сьогодні є Закони України \”Про інформацію\”, \”Про електронні документи та електронний документообіг\”; \”Про науково-технічну інформацію\”; \”Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні\”, \”Про державну статистику\”, \”Про телебачення і радіомовлення\” та ін.

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code