Науково-практичний коментар до ст. 256 Цивільного кодексу України

1. Позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

 

Коментар:

 

Коментована стаття визначає позовну давність як певний строк для звернення до суду за захистом порушеного права або інтересу. (щодо захисту судом цивільного права та інтересу див. коментар до ст. ст. 16, 20 ЦК). Разом з тим, обмеження щодо строків звернення за судовим захистом певною мірою суперечать нормі ч. 1 ст. 55 Конституції України, яка не встановлює обмежень щодо строків звернення за судовим захистом. Відповідні норми Цивільного процесуального кодексу України та Господарського процесуального кодексу України не визначають закінчення (сплив) строку позовної давності як підставу для повернення без розгляду позовної заяви. З огляду на викладене, сплив строку позовної давності не обмежує права на звернення за судовим захистом, оскільки зі спливом строку припиняється не право особи на судовий захист, а лише можливість реалізації у примусовому порядку порушеного права (див. коментар до ст. 267 Кодексу).