Науково-практичний коментар до ст. 266 Цивільного кодексу України

 

1. Зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

 

Коментар:

 

Норма ст. 266 Кодексу встановлює, що строк позовної давності стосовно додаткових позовних вимог (стягнення неустойки та інші), які є похідними від основної вимоги, спливає одночасно із спливом строку позовної давності щодо основної вимоги. Таким чином, право на стягнення неустойки (штрафу, пені) припиняється разом з вимогою, якою забезпечене таке стягнення. Іншими словами, виходячи із згаданої вище норми, з урахуванням норми п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК, неустойка (штраф, пеня) підлягає стягненню у межах трирічного строку позовної давності за період фактичного невиконання зобов\’язання, але не більше ніж за один рік.