Науково-практичний коментар до ст. 419 Цивільного кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 419 Цивільного кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 419 Цивільного кодексу України

Стаття 419. Співвідношення права інтелектуальної власності та права власності
 
1. Право інтелектуальної власності та право власності на річ не залежать одне від одного.
2. Перехід права на об\’єкт права інтелектуальної власності не означає переходу права власності на річ.
3. Перехід права власності на річ не означає переходу права на об\’єкт права інтелектуальної власності.
 
Коментар:
 
Правом інтелектуальної власності є право на результат інтелектуальної творчої діяльності. Майнові права на такий об\’єкт можуть бути передані їх власником іншим особам, в той же час така передача прав не змінює права власності осіб на річ, тобто перехід права інтелектуальної власності не означає переходу права власності на нематеріальний носій і навпаки. Зазначені права є непорушними.
 
Стаття 419 ЦК чітко розмежовує суб\’єктивне право особи на об\’єкт інтелектуаль­ної власності і речове право на матеріальний об\’єкт, в якому зафіксовано об\’єкт права інтелектуальної власності. Слід ураховувати, що об\’єкти інтелектуальної власності в різній мірі пов\’язані з матеріальними об\’єктами, в яких вони виражені. Одні із них можуть відтворюватись великим накладом, що дає можливість значній кількості осіб придбавати у власність матеріальні об\’єкти, в яких виражено об\’єкт права інтелекту­альної власності, та використовувати їх на свій розсуд, в тому числі здійснювати по­дальше відчуження об\’єкта, не порушуючи прав автора (але відтворення таких об\’єктів є порушенням майнового права автора). Інші об\’єкти інтелектуальної власності (твори образотворчого мистецтва) меншою мірою здатні до відтворення. Можна виготовити копію чи репродукцію картини, але ж цінність оригіналу і копії (репродукції) є різ­ною. Тому набуття особою речового права на твір образотворчого мистецтва породжує труднощі для реалізації автором права інтелектуальної власності.
З метою забезпечення інтересів суб\’єктів права інтелектуальної власності, з одно­го боку, та суб\’єктів речового права на матеріальний об\’єкт, в якому виражено об\’єкт права інтелектуальної власності, — з іншого, законодавець встановлює спеціальні правила. Так, ст. 26 Закону «Про авторське право та суміжні права» [176] визнає (дещо обмежене) право автора на доступ до твору образотворчого мистецтва у разі передання права власності на матеріальний об\’єкт, в якому виражено такий твір, іншій особі. Але і в таких випадках у силу речового права суб\’єкт не отримує права інтелектуальної власності. Власник картини може виставити її у себе у вітальні, але тільки остільки, оскільки він не перетворив вітальню у місце публічної демонстрації творів образотворчого мистецтва, на яке є чинними авторські права (не має значення, за плату чи безоплатно здійснюється така демонстрація). Право публічної демонстрації чи публічного показу і в цьому випадку залишається виключним правом автора, яке може бути отримане тільки за згодою автора.

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code