Науково-практичний коментар до ст. 423 Цивільного кодексу України
Стаття 423. Особисті немайнові права інтелектуальної власності
1. Особистими немайновими правами інтелектуальної власності є:
1) право на визнання людини творцем (автором, виконавцем, винахідником тощо) об\’єкта права інтелектуальної власності;
2) право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця об\’єкта права інтелектуальної власності;
3) інші особисті немайнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
2. Особисті немайнові права інтелектуальної власності належать творцеві об\’єкта права інтелектуальної власності. У випадках, передбачених законом, особисті немайнові права інтелектуальної власності можуть належати іншим особам.
3. Особисті немайнові права інтелектуальної власності не залежать від майнових прав інтелектуальної власності.
4. Особисті немайнові права інтелектуальної власності не можуть відчужуватися (передаватися), за винятками, встановленими законом.
Коментар:
Цивільний кодекс України поділяє суб\’єктивні права інтелектуальної власності на дві групи: 1. особисті немайнові права інтелектуальної власності; 2. майнові права інтелектуальної власності. Особистими немайновими правами є ті, які не породжують майнових. Такі права в більшості є невідчужуваними, тобто вони є невіддільними від творця, однак деякі права, такі як право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця об\’єкта права інтелектуальної власності, можуть належати і іншим особам у випадках, передбачених законом, наприклад, спадкоємцям автора.
Право на визнання людини творцем належить тільки тій особі, яка створила об\’єкт інтелектуальної власності. Право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця об\’єкта інтелектуальної власності, означає, що не можуть доповнюватись чи змінюватись об\’єкти права інтелектуальної власності без відповідного дозволу автора. До інших особистих немайнових прав інтелектуальної власності можна віднести право на ім\’я, крім того, автори мають право на опублікування свого твору під псевдонімом, або забороняти згадування свого імені.
Особисті немайнові права інтелектуальної власності не залежать від майнових прав і є невідчужуваними.
1. У статті, що коментується, наводяться лише ті із особистих немайнових прав, що зазвичай належать суб\’єктові права інтелектуальної власності незалежно від виду такого об\’єкту. Але право на визнання творцем не є необхідним елементом змісту права інтелектуальної власності. Так, право на визнання творцем не може застосовуватись до такого об\’єкта як географічне зазначення.
2. Інші немайнові права встановлюються стосовно окремих видів об\’єктів інтелекту альної власності — об\’єктів авторського (ст. 14 Закону «Про авторське право та суміжні права» [176]) та суміжних (ст. 38 того ж Закону) прав, відкриттів (ст. 457 ЦК) тощо.
3. Особисті немайнові права можуть належати не тільки творцеві, а й іншим суб\’єктам (у випадках, встановлених законом). У випадках, встановлених законом, допускається відчуження особистих немайнових прав. Це спеціальне правило свідчить про те, що особисті немайнові права інтелектуальної власності мають дещо інший режим, ніж інші особисті немайнові права. Якщо, за загальними правилами ст. 26
і 27 ЦК, особисті немайнові права безпосередньо входять до змісту цивільної правоздатності фізичної особи, а цивільна правоздатність обмежуватись не може, особисті немайнові права інтелектуальної власності не можуть безпосередньо включатись до змісту цивільної правоздатності. Вони у випадках, передбачених законом, можуть відчужуватись.
4. Особисті немайнові права зазвичай є абсолютними, але вони можуть входити і до складу відносних правовідносин з приводу об\’єктів інтелектуальної власності.
Leave a Reply