Науково-практичний коментар до ст. 431 Цивільного кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 431 Цивільного кодексу України

Стаття 431. Наслідки порушення права інтелектуальної власності
 
1. Порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором.
 
Коментар:
 
Відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності передбачена розділом 1 Цивільного кодексу України, поряд із загально-правовими способами захисту порушених цивільних прав. Особливості захисту права інтелектуальної власності судом визначають ст. 432 Цивільного кодексу України. Крім того, особливості цивільно-правової відповідальності за порушення прав на об\’єкти інтелектуальної власності передбачається спеціальними законами України в сфері інтелектуальної власності. До таких законів відносяться: Закон України \”Про захист від недобросовісної конкуренції\”, Закон України \”Про охорону прав на знаки для товарів та послуг\”, Закон України \”Про авторське право і суміжні права\”, Закон України \”Про охорону прав на винаходи та корисні моделі\” та інші.
Певні особливості за порушення прав на той чи інший об\’єкт інтелектуальної власності може бути встановлена договором між сторонами, в той же час така відповідальність не повинна суперечити чинному законодавству.
 
1. Визначення порушення права інтелектуальної власності, що наводиться в цій стат­ті, відрізняється від розуміння порушення цивільного права, що дається в ч. 1 ст. 15 ЦК. У цьому останньому випадку невизнання та оспорювання визнаються поняттями, що стоять поряд з порушенням. Стаття 431 ЦК до складу поняття порушення права ін­телектуальної власності включає не тільки посягання на нього, а й невизнання його.
2. З метою забезпечення захисту авторського права та суміжних прав ст. 50 Зако­ну «Про авторське право і суміжні права» розкриває зміст окремих видів порушення цих прав. При цьому визначаються окремі види порушень, а також відносяться до порушень такі дії, які зазвичай порушеннями не визнаються.
3. Як відомо, цивільне право не знає понять приготування до правопорушення чи замаху на правопорушення. Стаття 50 Закону «Про авторське право та суміжні права» визначає як порушення авторського права та суміжних прав, що дає право на судо­вий захист, будь-які дії для свідомого обходу технічних засобів захисту авторського права або суміжних прав, зокрема виготовлення, розповсюдження, ввезення з метою розповсюдження і застосування засобів для такого обходу.
Цивільним правопорушенням визнається також вчинення дій, що створюють загрозу порушення авторського права або суміжних прав. Відповідно до цього вчинення навіть необережних дій, що не привели до порушення авторського права або суміжних прав, а тільки створили загрозу такого порушення, визнаються правопорушеннями.

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code