Науково-практичний коментар до ст. 435 Цивільного кодексу України
Стаття 435. Суб\’єкти авторського права
1. Первинним суб\’єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства).
2. Суб\’єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.
Коментар:
Коментована стаття визначає коло суб\’єктів авторського права. Суб\’єкти авторського права поділяться на дві групи: первинні та похідні суб\’єкти. Такий поділ здійснено за ознакою способу виникнення в особи авторських прав. Первинними суб\’єктами авторського права є ті суб\’єкти, які набувають авторських прав внаслідок створення твору. Похідними суб\’єктами авторського права є ті суб\’єкти, які набувають авторських прав від первинних суб\’єктів.
До первинних суб\’єктів авторського права належать лише фізичні особи, оскільки тільки людині притаманна здатність творити. Фізична особа, творчою працею якої створено твір, є автором твору. Фізична особа набуває авторських прав на створений твір незалежно від віку, обсягу правосуб\’єктності тощо. Що стосується здійснення авторських прав, то режим їх здійснення фізичними особами, які не володіють цивільною дієздатністю в повному обсязі, аналогічний режиму здійснення інших цивільних прав, з урахуванням особливостей, встановлених ст. ст. 31 та 32 ЦК України.
За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Це положення застосовується також у разі опублікування твору під псевдонімом, який ідентифікує автора. Якщо твір опубліковано анонімно чи під псевдонімом (за винятком випадку, коли псевдонім однозначно ідентифікує автора), видавець твору (його ім\’я чи назва мають бути зазначені на творі) вважається представником автора і має право захищати права останнього. Це положення діє до того часу, поки автор твору не розкриє своє ім\’я і не заявить про своє авторство.
Фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону, належать до похідних суб\’єктів авторського права.
1. Автор називається (ч. 1 ст. 435 ЦК; ч. 1 ст. 11 Закону) первинним суб\’єктом авторського права. Автор — це завжди фізична особа. Особа, що зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або на примірнику твору, вважається автором, якщо інше не встановлено судом. Таким чином, тягар доведення того, що зазначена на оригіналі чи примірнику твору особа не є автором, покладається на позивача, що
спростовує авторство особи, що зазначена як автор.
2. Суб\’єктами авторського права вважаються також інші особи, які набули майнових прав на об\’єкти авторського права. Це — роботодавець, особа, на замовлення якої створено об\’єкт авторського права, особа, що набула авторських прав за договорами про відчуження авторського права чи надання ліцензії, особа, що набула авторського права на підставі іншого цивільно-правового договору, юридична особа, до статутного
фонду чи майна якої внесено авторське право. У ч. 1 ст. 15 Закону прямо зазначається на те, що після передання майнових прав автора відповідно до ст. 31 Закону набувач цих прав стає суб\’єктом авторського права.
3. Законодавство України формулює правову конструкцію службового твору. У ст. 1 Закону службовий твір визначається як «твір, створений автором у порядку виконання службових обов\’язків відповідно до службового завдання чи трудового договору (контракту) між ним і роботодавцем». Із ч. 2 ст. 16 Закону випливає, що до категорії службових творів належать і такі, які створені на підставі цивільно-правових договорів. Стаття 1112 ЦК передбачає укладення цивільно-правових договорів про створення на замовлення і використання об\’єктів права інтелектуальної власності. Такі договори можуть укладатись і про створення об\’єктів авторського права. Авторське особисте немайнове право на службовий твір належить його авторові. Виключне майнове право на службовий твір належить роботодавцеві, якщо інше не передбачено трудовим або цивільно-правовим договором.
Leave a Reply